Медіатизація релігійного життя: термінологічний аспект

11-09-2009, Комментариев нет

До 1970-х років студії релігії та мас-медіа були вельми далекими одне від одного. Постання американського телеєвангелізму і його перетворення на всесвітнє явище стало поворотним пунктом у приверненні уваги учених Атлантики до цієї галузі знання. У подальшому цей інтерес підтримували політизація протестантського фундаменталізму, що 1976 року спричинило обрання члена консервативної Південноамериканської баптистської конвенції Джиммі Картера президентом США, та мусульманська революція в Ірані 1978—1979 рр. Події 11 вересня 2001 року залучили до цієї проблематики і європейських науковців, спонукавши говорити про повернення релігії в публічну сферу у вигляді джерела ідентичності, інтеграцію містицизму в масову культуру, «ісламізацію» Європи, «зіткнення цивілізацій» та Ватикан як об’єднуючий центр християнського світу. Все це привело до фундаментального переосмислення сутності самої релігії як діалогу, до розуміння, що «історія релігій… є історією медій» [1, с. 4].