Відступати нема куди – позаду сім’я

Ви, мабуть, чули, що в Києві планується проведення гей-параду 20 травня цього року. Таке у нас в Україні вперше. Як нам до того ставитись? «Нам» – це членам християнської громади та народу України в цілому.

Чому ж ми з добрими європейськими ідеями готові всмоктати й отруту. Тим паче, що ми знаходимось у вигіднішому становищі, ніж західноєвропейці – ми можемо бачити вже наслідки розповсюдження гей- та лесбо- «культури».

Ось приклади наслідків (джерело):

Випадок № 1.

Англійський суддя Ендрю Макклінток (Andrew McClintock) в 2008 р. був змушений приймати рішення в справі усиновлення дитини (чотирирічна дівчинка) гомосексуальною парою (у них це вже називається «шлюб») і відмовив їм у їхньому проханні на основі захисту інтересів дитини (тому що мав християнські погляди). Незабаром його позбавили статусу судді, і він програв апеляцію, тому що закони вже були повністю на боці гомосексуалістів.

Щоб ви зрозуміли, що відбувається, поясню – в християнській країні вже не можна бути християнином і суддею одночасно.

Випадок № 2.

Ліліан Ладел, будучи реєстратором шлюбів в англійському аналозі нашого РАГСу, відмовилась реєструвати «шлюб» двох гомосексуалістів, і її за це звільнили з роботи. В тій установі були ще вісімнадцять співробітників, які могли б за неї зробити цю «роботу», але знайшлися двоє гомосексуалістів серед них, які заявили: «Якщо вона не зробить цього, вона повинна бути звільненою, бо ми в іншому випадку відчуємо себе людьми «другого сорту».

В Європі християнином починає бути неможливо, тому що в місію християнства входить засуджувати порок (НЕ ЛЮДЕЙ) і вказувати на правду (як християни її розуміють).

В Європі гомосексуалістів та лесбіянок (далі назвемо їх всіх для короткості «нетрадиційними») вже не цікавить захист їхніх «прав» – цього вони вже досягли – вони прагнуть зміни всієї культури. Для цього вони вже йдуть до шкіл читати лекції.

Для нас буде природним захистити і зберегти нашу українську культуру.

Представники «секс-меншин» якось пояснюють спосіб свого життя. Поглянемо на хибну логіку прихильників статевих збочень, щоб коли ми це почуємо, ми, «традиційні», не впадали в ступор (бува й таке від тих аргументів).

1. Твердження: «Загально відомо, що чоловіками і жінками не народжуються, а стають. Тому, треба прислуховуватися до того, ким ви себе відчуваєте – чоловіком чи жінкою».

Той, хто таке говорить, обдурює сам себе і намагається обдурити інших.

Якщо ви самі не можете зрозуміти, де тут брехня, поясню.

Перше твердження («Загально відомо, що чоловіками і жінками не народжуються…») вказує на зрілість особи та на готовність до виконання своєї природної ролі в родині та суспільстві, і його не слід було б примушувати до статевої «направленості», що робиться в другій половині твердження («Тому, треба прислуховуватися до…»). Тим паче, що людина не може довільно обирати свою стать хоча б тому, що не може зусиллям волі змусити ендокринну систему свого організму регулювати вироблення чоловічих або жіночих статевих гормонів.

Навіть, якщо вводити в організм «потрібні» гормони з зовні, то потрібні статеві органи не виростуть, а старі не зникнуть – природа буде пригнічена, але не переможена. Як записано в генетичному коді, що потрібно цьому чоловіку, або жінці, так воно й буде.

Фраза «Загально відомо» вказує на прийом софістів, які бажають використати в риториці колективний ефект задля просування своїх ідей.

1. Далі ви можете натрапити на такий аргумент: «Гомосексуальність обумовлена генетично».

Це повна антинаукова ахінея (знаю – сильний вислів, але – правда) з причини, описаної вище. Бувають серед людей генетичні відхилення – гермафродитизм – це коли людина має і чоловічі і жіночі статеві органи одночасно в тому чи іншому розвитку. Тут, дійсно, генетичний збій, який може спостерігатись вже з народження. Але таких людей дуже мало. Описано лише близько 150 випадків за всю історію наукових медичних спостережень.

У випадку з «секс-меншинами» все по іншому. КОЖЕН хто в подальшому стверджує, що в нього «нетрадиційна генетична зумовленість», виріс і розвивався у відповідності до гормональної норми, як усі повноцінні хлопці та дівчата (без гормонів статеві органи взагалі не розвиваються, залишаються в зачатковому стані, і ці люди навіть не змогли б стати «нетрадиційними» без нормальної роботи гормонів особливо в перехідному віці). В перехідному віці хлопці та дівчата переживають природні статеві відчуття, які проявляються як еротичні «фантазії» (це яскраво виражено у хлопців). ВСІ, хто згодом стали гомосексуалістами та лесбіянками, пригадують, що в них було так само. Тобто всі починали з норми, і це є головним аргументом проти «генетичних зумовленостей».

Як же відбувається перехід від норми до збочення?

Німецький психіатр Леонгард описує один з варіантів такого «переходу»: два хлопчики займаються сумісною або взаємною стимуляцією, і сильне сексуальне збудження може міцно з’єднатися із зоровим образом партнера, що і призводить до гомосексуальної схильності. Автор був свідком розповіді одного хлопця, що йому другий хлопець пропонував почергового гомосексуального «дійства», бо «хочеться, а дівчата», бачте, «не досяжні». Той же самий хлопець свого часу розповідав, що самозадоволенням він привчився займатися за прикладом друзів, а без цього може ніколи й не подумав би нічого такого…

Також причинами «перенаправлення» можуть бути: розчарування в особах протилежної статі внаслідок зрад або будь яких сімейних дисгармоній; розбещення в підлітковому віці; вплив колективного ефекту в ситуації, коли людина змушена перебувати в середовищі де переважають представники секс меншин – певні сфери мистецтва, наприклад, кіноіндустрії, і задля заробітку просто «ТРЕБА» бути, як всі.

До речі, це цікавий факт – невже генетична зумовленість на статеву орієнтацію може мати і професійний характер, коли всі дизайнери в Голівуді «нетрадиційні»? Тож не будьмо введені в оману – причини «переорієнтації» треба шукати у впливі суспільства, а не в генетиці.

Ось уявіть: ви живете в країні Європи, де «толерантність» до пороку вже прийнята на законодавчому рівні (Британія та ін.) та до ваших дітей в школу приходять «нетрадиційні» і починають казати: «Ви, діточки, прислухайтесь до своїх відчуттів (цікаво до яких це? мабуть: кого вам більше хочеться хлопчиків чи дівчаток). Вам же ж треба буде САМИМ обирати вашу направленість». І тут ті, хто ніколи про «те» не думав, починають до чогось там «прислухатись» та «приглядатись». Навіщо давати дітям вибір між добром і злом, якого вони не мали б ніколи?

Ось що «нетрадиційні» самі про себе пишуть, як в них все відбувалось: «I стадия [відходу від норми – М.І.] – сомнение. На этой стадии формирования сексуальной идентичности человек начинает осознавать, что информация о гомосексуальной ориентации в каком-то смысле имеет отношение к его собственным реакциям» («Социальная работа с людьми, практикующими однополые сексуальные отношения: Теория. Методики. Лучшие практики». Сост. Л. Гейдар; под ред. М. Андрущенко. К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2009. Далі «СРЛПОСО»).

Тобто, якби не було тієї «інформації», то ще не відомо, чи розвивався би порок (думаю, що  не розвивався би взагалі).

І тут виникає питання про афішування самого явища «нетрадиційності». Багато (а може й усі) «нетрадиційні» ніколи б такими не стали, якби не знали, що таке в світі бува. Залишилися б одиниці, які схожі на мого собаку (вже померлого), який «наскакував» на гостей в моєму домі, від чого мені було дуже соромно, а їм смішно.

Можуть бути (і будуть) люди, які будуть розпалюватися похіттю до представників своєї статі з особистої жаги нових чуттєвих «насолод». Але то вже не було б масовим явищем.

І от перед опонентами традиційних поглядів постає проблема: як не збуджуючи молодь та дорослих, схильних до розпусти, вести роз’яснювальну роботу в суспільстві задля збереження нормальних традиційних сімейних цінностей? Які слова підібрати? Україна ж вимирає кожного року на 200 – 250 тисяч. Чи може собі наш народ дозволити розкидуватись регенеративним потенціалом в такому становищі? «Нетрадиційні», звісно, не замислюються над цими питаннями і говорять про «переорієнтацію» вільно. Більше того – вони зацікавлені (звісно – негласно) в розповсюдженні цього явища. Але й «нормальним» мовчати не можна!

З огляду на соціальну природу «нетрадиційності» треба зробити висновок – це не хвороба, це порок. Можна ще по іншому назвати – тяжка шкідлива звичка, тобто звичка отримувати задоволення за допомогою неприродних «специфічних» умов (подібно до цього дехто вживає алкоголь чи інші наркотики, бо не уявляє, як без всього того веселитись).

Тепер щодо питання: а як же людям ставитись до «нетрадиційних»?

Багато козирів дають в руки «нетрадиційним» ті, хто їх ненавидить (бува, що й вбивають, а ті ще голосніше кричать: «Дискримінація!»).

Пропоную християнський підхід: ЛЮБИТИ та ЖАЛІТИ таких людей, що попали в таке сексуальне рабство, та НЕНАВИДІТИ їхній порок. Спробуйте правильно зрозуміти останню думку, поміркуйте над нею, бо вона дещо парадоксальна, але напрочуд виважена.

До речі не завадить знати, як Біблія ставиться до того явища. Про випадок з містами Содом і Гоморра всі знають (Хто не знає – ці міста згоріли саме за ці пороки). І в Новому Заповіті про це чітко сказано:

Рим.1:25-27 «Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.»

«Нетрадиційність» – соціально-небезпечна (я про явище – не про конкретних людей). Ось, що вони самі про себе пишуть.

Явище гомосексуалізму, як головний (іноді – вагомий) чинник розповсюдження ВІЛ-СНІДу.

«Секс между мужчинами всё ещё является главным путём передачи ВИЧ во многих странах мира (почти все страны Латинской Америки, Соединённые Штаты, Канада и некоторые западноевропейские страны)…

Мужчины, имеющие секс с мужчинами, в странах со средним и высоким уровнем распространения ВИЧ (1,1% – 5% среди взрослого населения) почти в десять раз чаще имеют ВИЧ-инфекцию, чем общее население. …в тех странах, где инъекционное употребление наркотиков «служит топливом» для распространения ВИЧ, например, в странах бывшего Советского Союза, мужчины, имеющие секс с мужчинами, имеют риск инфицирования в 13 раз выше, чем общее население» («СРЛПОСО»).

Явище вживання алкоголю, тютюну та інших наркотиків як невід’ємний атрибут гомосексуального середовища.

«Употребление алкоголя, табакокурение и использование как легальных [алкоголь, тютюн – М.І.], так и нелегальных психотропных средств широко распространены среди ЛГБТ-людей во всём мире, о чём свидетельствуют многочисленные научные исследования.» («СРЛПОСО»).

Показовими є причини, які на думку прихильників гомосексуальних ідей спонукають до вживання легальних та нелегальних наркотиків: «гомофобія і дискримінація». Вони, бачте, вимушені приймати «лєкарство», бо на них «косо» дивляться, ну, і щоб заглушити голос сумління, звісно…

Як допомогти тим, хто потрапив у халепу?

Це просто й складно одночасно.

Головний принцип боротьби зі ВСІМА пороками, наприклад, вживанням алкоголю, курінням, і в тому числі «нетрадиційною сексуальною орієнтацією» – пізнання правди про порок, пізнання правди про зовнішній інформаційний обман та усвідомлення хибності особистих уявлень і боротьба з умовнорефлекторними нашаруваннями (по простому – виробленими пристрасними бажаннями, які поступово зникнуть). Адже правда має надзвичайну силу. До того ж можна розраховувати на допомогу Бога, Який сказав: «і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!»

Даний спосіб не діє тільки відносно вузького кола людей – людей, що не мають совісті.

Я особисто не згоден з терміном «гомофобія», який означає «той, що боїться гомосексуалізму». Люди, які жаліють «нетрадиційних», але ненавидять їхній порок, насправді НЕ БОЯТЬСЯ гомосексуалізму – вони його ненавидять. Повторюю: поняття «ненависть» повинно використовуватися ЛИШЕ СТОСОВНО ЯВИЩА, А НЕ ЛЮДЕЙ. Тому, шановний читачу, прошу тебе прислухатись до важливої поради: нехай ніколи з твоїх вуст не злетить неповажне слово до особи «нетрадиційної орієнтації», ні міміка, ні манери не повинні свідчити про особисту ненависть. Нехай вони відчують зацікавленість в їх долі та бажання допомогти.

Саме розповсюдження таких поглядів в суспільстві врятує Україну від розтління й від знищення.

P.S.

До речі, ви можете написати листа до Президента з цього приводу і попросити його подати до суду, щоб той заборонив проведення гей-параду. Це наше право і моральний обов’язок. Бо, якщо не зупинимо в Києві – не зупинимо і в регіонах!

Ігор Мамутов

У сюжеті:

Точка зрения адвентистской Церкви по вопросу о гомосексуализме

Позиция адвентистской Церкви по вопросу брака

***

Варианты реагирования от другого автора:

Только что я сходил в КМДА на Крещатике 36 и подал обращение против гей-парада от себя лично. Процедура очень простая, длилась около 5 минут. Очереди вообще не было. О чем говорит отсутствие очереди?

О ТОМ, ЧТО ОЧЕНЬ МАЛО КТО ИЗ НАС ПОДАЕТ ИМ ПИСЬМА!   Мы должны срочно СОЗДАТЬ там очередь!   Также письма нужно подавать в МВД. Президент и Кабмин – тоже можно, но это менее приоритетно, потому что именно КМДА и МВД прежде всего несут ответственность за такой вопрос.

Как подать заявку в МВД — на их сайте  http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/67170;jsessionid=9E91B588FCE114874868BD7F4DD7B1CB

 Другой вариант – посылать эти же письма по почте. Но обязательно заказным письмом, желательно с описью содержимого, с УВЕДОМЛЕНИЕМ о доставке!

 Делюсь своим маленьким опытом личной подачи в КМДА.

1. Печатаете письмо в 2-х экземплярах (письмо на КМДА во вложении). Кстати, можете что-то менять в тексте, а можете не менять.

2. Вписываете свои ФИО, полный адрес с индексом, внизу подписываете и ставите число (день подачи).

3. Идете в КМДА на Крещатик 36, не в центральную дверь, а с левого торца здания, где написано «Прийомна громадян», комнаты 116 или 116-а.
ВНИМАНИЕ: не идите в центральный вход!  (там охранник предложит вам бросить свое заявление в железный ящик и будет лгать, что именно так и нужно подавать. В ящике оно, конечно, случайно «потеряется»).
приемное время: Пон-Пят, с 9 до 18. Обед с 13 до 14. В пятницу закрывается в 16:45.

4. В кабинете 116 или 116-а один из специалистов (их там около трех) примет ваше обращение, зарегистрирует в компьютере, а вам отдаст вторую копию со штампиком с указанием даты, в который впишет входящий номер заявления.
Это ваше юридическое доказательство, что заявление было принято.
Удостоверение личности у меня никто не просил. (Но если захватите на всякий случай, не помешает).

 Пожалуйста, распространите эту информацию в своих церквах как можно скорее.

 И самое главное – давайте не забывать молиться, чтобы Господь благословил нашу страну, чтобы утверждались, а не разрушались христианские моральные ценности.

 Кто сомневается в вопросе об обществе ЛГБТ и не возможности их покаяния и возвращения  к нормальным ценностям, советуем просмотреть сайт: http://love-contra.org, где представлены много свидетельств бывших геев, лесбиянок и других оставивших содомский грех.

Не будьте равнодушны. Если Вы находитесь не в Украине, просим, пишите из Вашей страны: это поднимет важность вопроса в глазах чиновников.

Владимир Кусакин — побеждать «гей-лобби», любовью 

КМДА

КМУ

МВД

ПРЕЗИДЕНТ