Косметика в Біблії

Для жінок завжди була важлива краса. Причому, вже в доісторичні часи жінки не задовольнялися тим, що дала їм природа, а всіляко намагалися прикрасити свою зовнішність. Біблійні тексти свідчать, що наші праматері теж активно користувалися декоративною косметикою і пахощами. Ці відомості підтверджують і археологічні розкопки в Ізраїлі, що виявили безліч косметичного приладдя: кам’яні ступки для подрібнення і змішування інгредієнтів, маленькі пляшечки для парфумів, черепашки і алебастрові баночки для зберігання притирань і інше. А в староєврейській збірці законів йдеться, що чоловік просто зобов’язаний виділяти дружині певну суму на придбання косметики для догляду за тілом та підтримання краси. Можливо, що деякі секрети мистецтва макіяжу стародавні євреї отримали в Єгипті і забрали з собою після звільнення з єгипетського рабства.

Проблеми

1. Історичне походження косметики має язичницьке коріння.
2. Погляд Біблії на косметику.
3. Проблемні тексти про косметику в Біблії.
4. Вплив на здоров’я.
5. Мотиви використання косметики.

Історія косметики

«Косметика» — слово грецьке, від kosmetice – мистецтво прикраси, або приводити до ладу. Батьківщиною ж косметики вважається Древній Єгипет. У цій повній таємниць і загадок країні мистецтво прикраси обличчя і тіла досягла найвищого розвитку. Любов єгиптян до косметики була настільки велика, що навіть священним тваринам в храмах (кобрам, крокодилам, кішкам, бикам) малювали кола навколо очей фосфоруючими фарбами, а статуям яскраво вимальовували очі, заповнюючи райдужну оболонку прозорим кварцитом і на місці зіниці, вставляли блискучу краплю кришталю. У результаті очі починали володіти неповторним гіпнотичним впливом. Не випадково давньоєгипетські образи приковують до себе увагу багатьох людей, і в той же час не допускають чужих у свій внутрішній таємний світ.

У повному обсязі властивості (у тому числі магічні) і багато секретів косметики були відомі тільки жерцям і вибраним, ці секрети зберігалися в суворій таємниці. А зберігати, дійсно, було що. Наприклад, вважалося, що особливий малюнок чи браслет на щиколотках і зап’ястях продовжував молодість, особливий макіяж очей повертав людині життєрадісність і енергію, а також сприяв успіху на любовному поприщі, деяке поєднання квітів чи малюнків, запахи і мазі зціляли від хвороб, допомагали отримати прихильність богів.

Слід зазначити, що фарбувалися і чоловіки, і жінки. Для єгиптянок же турбота про зовнішність була справою першорядної важливості. Вони фарбували волосся, вії, брови, нігті, губи, пудрилися і рум’янилися, гарно і яскраво наряджалися, робили зачіски та інше. (згадайте хоча б фільм «Клеопатра»). Більше того, вважалося навіть ганебним, якщо жінка не стежила за собою і ходила по будинку чи показувалася на людях без макіяжу.

Найбільшу увагу в макіяжі приділяли очам — «дзеркалу душі», їх фарбували густою чорною рідиною, наносячи її на повіки пензликом чи спеціальною тонкою паличкою. Фарба робила очі виразними і такими, що ніби розмовляють з вами.

Крім того, часто косметика мала і профілактичні властивості, наприклад, фарба для вік запобігала запаленню вік від сліпучого сонця і сухого вітру, оздоровлювала шкіру, відлякувала своїм запахом комах, охороняла від хвороб і запалення очей. Малахітова зелень, яку застосовували як тіні, зціляла різні захворювання очей, особливо трахому.

При розкопках археологи знайшли безліч туалетних інструментів: підставки для перук, фарбу для волосся, ароматичні есенції, олії для голови і гребені, добре відполіровані пластини в рамі (дзеркала), пудрениці з рисовим порошком-пудрою, пензлики чи стрижні для фарбування вій і брів, для підфарбування губ, щипчики для висмикування волосків, пемзу для нігтів і фарбу для їхнього фарбування. Був відкопаний цілий косметичний кабінет, що знаходився в Храмі однієї з могутніх цариць Древнього Єгипту. Приміщення було обладнано всім необхідним для надання обличчю і тілу привабливого виду. У давньоєгипетських похованнях було знайдено безліч посудин для пахощів і фарб, посудинок для їхнього готування, поруч з покійником клали не менш семи видів олій і двох видів. Як відомо, єгиптяни вважали, що після смерті життя продовжує йти точно так само, як і до смерті, тільки вже в іншому світі, і тому в гробниці завжди клали саме необхідне для життя. І звичайно, це була і косметика, особливо для жінок.

Дуже популярні були засоби для відбілювання обличчя. Так, відомо, що Клеопатра для збереження ніжності і білизни шкіри використовувала мазь, основним компонентом якої був роздрібнений крокодилячий кал разом з білилами. (Тоді люди не мали таких забобонів, як ми зараз, і не гидували калом). У Древньому Єгипті прекрасно знали всі цілющі і косметичні властивості ароматичних олій і пахощів, що дуже цінувалися і коштували так дорого, що вони по ціні дорівнювали коштовностям і зберігали в спеціальних скриньках із сандалового дерева. З Єгипту мистецтво макіяжу поширювалося по усьому світі.

Косметика в Древній Греції, а потім і в Римі була неодмінним атрибутом повсякденного життя. У Греції царював культ гарного мускулистого тіла. Спортом займалися усі вільні громадяни, оскільки здоров’я вважалося необхідною умовою краси. Грекині користалися білилами і рум’янами для обличчя, пудрою для плечей, рук, обличчя, порошками для вій, ароматичними настойками – парфумами. Парфуми й ароматичні олії зберігали в керамічних флаконах. Скляних дзеркал у Древній Греції, зрозуміла справа, бути не могло, замість них використовувалися поліровані бронзові пластини, що вважалися предметами надзвичайної розкоші.

Час від часу сучасні археологи знаходять невеликі посудини, що зберегли сліди розпису. Є всі підстави думати, що вони призначалися саме для косметичних засобів

Але не одна Греція вміла цінувати жіночу красу. Косметика і грим використовувалися у Вавилоні, Асирії, Римі, Іудеї. Археологами знайдені інструменти для готування косметичних мазей.

Особливу увагу косметиці приділяли римляни (великі знавці людських задоволень). На косметичні товари імперія витрачала дивовижні засоби. Великим попитом користалися єгипетські порошки і мазі. Були часи, коли захоплення римлян зайшло занадто далеко, і Сенат був змушений прийняти спеціальний закон, що обмежує ввіз косметики ззовні. За свідченням Плінія Старшого усього за рік Індія, Китай і країни Аравії спустошували римську скарбницю за рахунок продажу косметичних засобів на сто мільйонів сестерціїв.

Парфуми, спиртові настойки ароматичних трав і квітів, використовували всі древні народи. Причому, зовсім не для нанесення на тіло. Парфуми додавали у вина (нічого дивного — натуральний продукт, ніякої хімії, не те, що сьогодні), ароматизували ними повітря, збризкували парфумами циркові арени і сцени театрів. Древній світ пахнув…

До речі, древні жінки парфумами називали зовсім не ароматичні рідини, а – мазі. У цьому був сенс – мазь довше тримається на тілі і зв’язує запах. Відомо, що улюбленими парфумами Цезаря (у Древньому Римі косметикою користалися в однаковій мірі жінки і чоловіка) була мазь «Теліум» — суміш маслинової олії з цедрою апельсина. Імператор Нерон, що уболівав по покійній дружині, буквально втопив похоронну процесію в сильних ароматах. Овідій, Горацій, Лукіан залишили літературні свідчення шаленого захоплення римлян косметикою – сатиричні, розуміється…

Раннє середньовіччя в числі іншого знищило і косметологічну науку древніх. Тільки Ібн-Сіна залишив людству працю «Канон лікарської науки», у якому приведені біля півтисячі рецептів косметичних складів, що володіють лікувальним ефектом.

Інтерес до косметичних засобів відродився з хрестовими походами. З арабських країн у Європу хрестоносці завезли воду з пелюстків троянди. Ймовірно, аромат рожевої води і подвиг анатома Мондвіла на створення одного з перших середньовічних праць, присвячених косметиці (1306 рік). У цій книзі Генріх Мондвіл приписував ароматичним речовинам чарівну силу.

За всіх часів косметика – найперша «жертва» моди. У ХVІ столітті Європу захлиснула хвиля моди на білий і червоний колір. Красивим стало вважатися відкрите високе чоло. Модницям приходилося вискубувати брови і вії, щоб підкреслити чистоту шкіри і плавність ліній обличчя.

До XVII століття виникла мода на пудру. Її змішували з яєчним білком і наносили на обличчя дуже густим шаром – чим товстіше, тим краще. Королева Англії Єлизавета I промальовувала на шарі пудри судини обличчя, щоб підкреслити (зімітувати, звичайно) прозорість шкіри. У XVIII столітті в моду ввійшли накладні брови зі шматочків мишачих шкурок. За щоки закладали коркові кульки – щоб підкреслити округлість обличчя. Білилами і рум’янами прикрашали навіть зовсім юні обличчя, які не потребували ніяких прикрас… Звідси і «ляльковий» вид портретів того часу – не каприз художника, а суворі реалії. Хочеш бути красивим – «штукатурся» до повної знемоги.

Схильність до зловживання косметикою приводило до курйозів. Сенат Франкфурта-на-Майні навіть видав спеціальний указ, який вважав обманом залучення в шлюб жінкою чоловіка, якщо вона ховала косметикою свої недоліки. Причому, жінку судили за чаклунство, а шлюб розривався.

А ще косметика служила зброєю великої політики – у прямому, а не в переносному значенні. В епоху правління Катерини Медічі в ході були мазі, пудри, парфуми, що містять смертельну отруту. Історія зберегла ім’я майстра смертельних прикрас. Це Рене Флорентієць, парфумер і отруйник.

У Древній Русі прості і чисті російські жінки, фарбувалися через міру, так, що виглядали наче розмальовані пензлем художників.

З цікавих фактів можна згадати те, що ароматичні спиртові настої не тільки наносили на тіло, але і… пили! Так, як у давньоримську епоху. І навіть більше того – у чистому, а не розведеному виді. Відомо, наприклад, що одеколоном ласував Віктор Гюго… Тому і не варто дивуватися скарзі свахи з «Весілля Кречинського», що піднесли замість горілки одеколон.

Біблійний історико-культурний аналіз

Ступки з вапняку (Ізраїль)

Під час розкопок на території Ізраїлю було знайдено безліч предметів, пов’язаних з використанням косметики і пахощів. Серед знахідок були кам’яні ступки й пластини для розтирання та перемішування косметичних засобів, довгасті пляшечки для пахощів, алебастрові баночки для мазей і відполіровані бронзові дзеркала з ручками. Приміром, на ручці однієї ложечки зі слонової кості з одного боку були вирізьблені пальмові гілки, а з іншого — жіноче обличчя в обрамленні голубів.

Заможні люди зберігали косметичні засоби в оздоблених мушлях. В Єгипті та Ханаані були знайдені косметичні ложечки зі слонової кості та дерева. Усі ці знахідки свідчать про те, що в ті часи жінки широко використовували косметику.

Очі фарбували сурьмою за допомогою тонкої тростинки, що вимагало від жінок чималої майстерності. Для приготування косметичних бальзамів , лосьйонів і інших засобів догляду за шкірою вже в 3-4 століттях до н.е. широко використовувалася сіль Мертвого моря. А також ароматичні масла: рожеве, мигдальне , миррове і т.д.

Особливу любов стародавні євреї відчували до пахощів. У Біблії і Талмуді згадуються аромати з міра, ладану, кориці, чорної смородини. З давніх часів відомо , що запахи мають владу над людиною, і жінки колишніх століть активно цим користувалися. У X столітті до нашої ери цариця Шеви використовувала цілий набір всіляких рослинних масел , щоб привернути увагу царя Соломона. Вона навіть подарувала Соломону дорогоцінну скриньку з пахощами, серед яких був і бальзамін — чагарник, смола якого в ті часи цінувалася на вагу золота.

Використання ароматичних олій у поклонінні та в повсякденному житті

У стародавньому Ізраїлі виготовлення і використання парфумів на основі оливкової олії має довгу історію. У біблійній книзі Вихід записаний рецепт святої пахучої олії, яку священики використовували під час служіння в храмі. До її складу входили кориця, мирра та інші ароматичні рослини (Вихід 30:22—25). Археологи знайшли в Єрусалимі споруду, що, на їхню думку, була майстернею, в якій  у I столітті н.?е. виготовляли пахощі і фіміам для храму. В Біблії є чимало згадок про пахучі олії, які використовували і в поклонінні, і в повсякденному житті (2 Хронік 16:14; Луки 7:37—46; 23:56).

У тій частині світу не було вдосталь води, тому ароматичні олії були доречним доповненням до засобів щоденної гігієни. Олію використовували не тільки для того, щоб захистити шкіру від гарячого сухого повітря, а й в косметичних цілях (Рут 3:3;2 Самуїла 12:20). Перед тим як єврейську дівчину Естер привели до царя Ахашвероша, впродовж 12 місяців їй робили «спа-процедури»: шість місяців натирали мирровою олією і ще шість?—?бальзамом (Естер 2:12).

Парфуми та ароматичні олії були такими ж цінними, як срібло і золото. Коли цариця Шеви прийшла з далеких країв до царя Соломона, вона піднесла йому цінні дари, серед яких були золото, коштовне каміння і бальзам (1 Царів 10:2, 10). Коли цар Єзекія хвалився перед посланцями з Вавилону своїми скарбами, то, окрім срібла, золота і зброї, він показав їм «пахощі та добру оливу» (Ісаї 39:1, 2).

З різних квітів, плодів, листя, смол і кори добували лише невелику кількість ефірних олій. У Біблії згадуються такі ароматичні рослини, як аїр, алое, касія, кориця, мирра, нард, шафран, а також запашні смоли: бальзам, бделій і ладан. Деякі ароматичні речовини добували з рослин Йорданської долини, а інші привозили з Індії, Південної Аравії та інших країв знаменитим «шляхом пахощів».

Загадковий бальзам

У Біблії бальзам згадується в розповідях про царицю Естер, царицю Шеви та царя Єзекію. У 1988 році в одній з печер Кумрану, що на західному узбережжі Мертвого моря, було знайдено пляшечку олії. Ця знахідка викликала багато питань. Чи не був часом у цій пляшечці знаменитий бальзам? Вчені не можуть точно відповісти на це питання. До сьогодні садівники намагаються відновити славетні гаї бальзамічних рослин.

Існують підстави вважати, що бальзам, згаданий в Біблії, добували з рослин, які росли в місцевості навколо Ен-Геді. Під час розкопок були знайдені печі, глеки та різноманітні предмети з металу і кості, датовані VI століттям до н.?е. Ці речі були схожими на ті, які використовували для виготовлення пахощів в інших місцевостях. Більшість вчених вважає, що кущі, з яких добували бальзам, були завезені з Аравії або Африки. Пахощі виготовляли зі смоли цих рослин. Бальзам був настільки цінним, що методи його виготовлення і вирощування бальзамічних рослин трималися в секреті.

Деколи бальзам використовували навіть при веденні політичної гри. Наприклад, згідно з повідомленням історика Йосифа Флавія, Марк Антоній заволодів цілим гаєм дорогоцінних бальзамічних рослин і подарував його своїй коханці, єгипетській цариці Клеопатрі. А римський історик Пліній Старший писав, що під час юдейської війни у I столітті н.?е. єврейські воїни намагалися знищити всі насадження бальзамічних рослин, щоб вони не дісталися римлянам.

Богословський аналіз

Косметика, тобто підфарбовування очей, брів і губ з метою виділити їх і зробити обличчя з викликом привабливим, була складовою частиною ритуалу храмової проституції при храмі Астарти, богині родючості. Кожна жінка країни була зобов’язана хоч раз на рік з’явитися в храм для «священного блуду», якому надавалося релігійне значення. Щоб приховати свій сором і викликати у незнайомих чоловіків похіть, жінки гримувалися.

Фарба для очей

Згідно з Біблією, третя донька Йова котру звали Керен-Гаппух, що в перекладі з єврейської може означати «ріг чорної фарби (для очей)», тобто посудина або коробочка для зберігання сурми?-?фарби для очей (Йова 42:14). Відомо, що, напр. в Єгипті, таку фарбу робили із сажі від згорілих пахощів або з найдрібнішого порошку сурми, розмішуючи їх в оливковій олії. За допомогою такої фарби можна було зробити чорний блискучий ободок навколо очей. Фарбу наносили тонкою паличкою зі слонової кістки, дерева або металу на краю століття і на брови. Питання: чому Йов назвав так свою доньку, невже він нормально відносився до фарбування очей у жінок?

Ім’я Керен-Гаппух, можливо, свідчило про те, що у неї були гарні очі, або про те, що вона взагалі була дуже приваблива, так як, згідно Біблії, «на всій землі не було жінок гарніше дочок Йова» (Йов 42:15) . На основі цього тексту розглянемо значення імен кожної доньки, і переконаємося що всі доньки були надзвичайно гарними:

1. Єміма — одне джерело вказує на два значення: «голуб» або «подібна голубу» і «день». Таким чином, Моффат переводить його як «голубка». Вульгата переводить його як «день». Коментар Кларка переводить його як «дні за днями», додаючи таку цитату з халдейського тексту: «Він назвав першу Єміма, тому що вона була такою ж світлою, як день» — це найпопулярніше значення.
2. Кассія — це квітка. Також Кассія — це прекрасний аромат, який згаданий в декількох місцях Біблії.
3. Детальніше про ім’я Керен-Гаппух. «Керен» також можна перекласти як «промінь». Саме в цьому значенні воно, без сумніву, використовувалося в книзі Вихід (34:29,30), коли говориться, що «лице [Мойсея] стало сяяти промінням». «Гаппух». Це стибіум, стародавня фарба, яку виробляли спочатку з морських водоростей і пізніше з сурми. Ця фарба наносилася східними жінками навколо очей, як у випадку з Єзавель ( 4 Цар. 9:30) , щоб очі жінки здавалися більше, яскравіше і красивіше. Її також накладали на вії, повіки і брови.

«Гаппух» має ще одне цікаве використання в Біблії. Воно перекладається як « кольорові камені » у книзі Ісаї (54:11): «ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів! І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння». У цьому місці вживається слово, що означає цемент, який використовувався, щоб з’єднувати каміння один з одним. Це був кольоровий, дуже барвистий цемент, який використовувався для декоративної прикраси будівлі.

Тому, зв’язавши Керен і Гаппух разом, ми стикаємося з цікавими думками серед вчених щодо правильного значення її імені. Можливо, найпоширеніше це «ріг з сурми» (за Вульгатою) або «ріг стибіум». Використовуючи цю лінію перекладу, більш сучасна версія повинна читатися «пляшечку з тушшю для вій».

Коментар Кларка називає це «перевернутим чи виливають з себе рогом , рогом достатку ». Моффат називав це «яблучний аромат» . Халдейський текст говорить: « Він назвав … третій : Керен-Гаппух , бо її обличчя було таке ж чудове , як смарагд ». Інші коментарі дають і «ріг фарби » і « перевернутий ріг» . Фаунт Шалтс схиляється до перекладу «промінь краси».

Здається малоймовірним , що ми коли-небудь прийдемо до якогось ясного і точного перекладу її імені. Але образ різних значень послідовний: у цьому імені є незвичайна краса , світло , випромінювання і блискучі очі.

 Біблійні згадки про фарбування очей завжди стосуються жінок, які мали недобру славу, скажімо підступну царицю Єзавель, а також невірного Єрусалима, що в пророцтвах Єремії та Єзекіїля зображений як невірний (2 Царів 9:30; Єремії 4:30; Єзекіїля 23:40). Під час розкопок було знайдено багато скляних і кам’яних посудин з тоненькими паличками для нанесення сурми. Це показує, що чимало мешканок відступницького Ізраїлю, а особливо ті, що належали до знаті і заможних родин, перейняли від язичницьких жінок звичку сильно підводити фарбою очі та використовувати багато іншої косметики.

Як і ідолопоклонство , блуд — це великий гріх перед Богом.

«40 А що більше, посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.

41 І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою. Прит. 7:17;

42 І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п’яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.

43 І сказав Я до тієї, що в’янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?»( Єз. 23:40 — 43) .

Про це ж написано у пророка Єремії: «А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!» ( Єр. 4:30 ).

Чи є в Біблії приклад жінки , яка застосовувала косметику? Є, це Єзавель — нечестива жінка в Писанні (Об’явл 2:20 ) . «І прийшов Єгу до Ізраїля. Єзавель звістку , нафарбувала обличчя своє і прикрасила голову свою , та й виглянула у вікно «( 4 Цар. 9:30) . Її конкретна ціль, не зрозуміла. Вона намагалася його спокусити? Чи за допомогою макіяжу намагалася захистити себе від зла? Чи врятувала її косметика? Якщо ми прочитаємо 4 Царств далі , ми побачимо , що її чекала жахлива смерть , а її тіло розірвали собаки.

Крім сексуального застосування, косметика має у язичницьких народів чисто ритуальне, містичне значення. Усім відоме «бойове розфарбування» індіанців-воїнів, папуасів-мисливців і шаманів.

Косметика та здоров’я

Якщо говорити про вплив косметики на здоров’я, то, перш за все, треба відзначити , що є косметика декоративна, а є лікувальна. Лікувальна косметика включає гігієнічні та лікувальні заходи по догляду за шкірою обличчя і тіла , волоссям , нігтями , порожниною рота , а також хірургічні — для усунення дефектів. Декоративна ж косметика покликана робити непомітними або менш помітними недоліки шкіри обличчя, а також відтіняти деякі риси обличчя , роблячи їх більш виразними і привабливими.

На жаль , в погоні за молодістю і красою, жінки сильно ризикують своїм здоров’ям. Справа в тому , що щоденне використання різноманітної косметики не проходить безслідно для жіночого організму. Шкода косметики виражається в передчасному старінні шкіри , хоча жінки очікують зворотного ефекту. Крім того, косметика може призвести до раку шкіри. Ви скажете , що такі випадки нечисленні. Так, але вони бувають! Частіше бувають незначні пошкодження, які також позначаються на здоров’ї жінки. Це механічні пошкодження (найбільш часте — травма ока пензликом для туші; якщо подряпину залишити без уваги, може початися інфекція, яка приведе до запалення рогівки, випадання вій ), хімічні ( в організм жінки, щодня користується косметикою, за рік потрапляє до 2 кг хімічних речовин! ) та інфекційні (часто виникають при користуванні чужою косметикою і ведуть до герпесу, кон’юнктивіту, грибку, шкірних захворювань тощо).

Варто докладніше зупинитися на хімічному впливі косметики на організм. Для цього достатньо прочитати етикетку, на якій написаний складу косметичного засобу. Пам’ятайте, що якщо на косметичному продукті написано, що він не містить спирту, це означає, що в його складі немає етилового спирту, але можуть міститися інші спирти, які так само сушать шкіру. А деякі ароматичні добавки провокують алергічну реакцію і можуть бути канцерогенними. Пропіленгліколь може служити причиною дерматиту, порушень функцій печінки і нирок. Лаурилсульфат натрію (SLS) накопичується в печінці, серці, легенях, а також у тканинах мозку, уповільнює процес одужання, може призвести до утворення катаракти, псуванню шкіри; його застосування дітьми до 5-ти років може служити причиною уповільнення розвитку очей. Гліцерин забирає вологу з шкіри і утримує її на поверхні , даючи ефект зволоження. Альфа гідроксидні кислоти (AHA) діють як відлускуючий засіб. Видаляючи зовнішній шар мертвих клітин, ми також прибираємо і перший найбільш важливий захисний шар. У результаті, незважаючи на короткочасний зовнішній омолоджуючий ефект, шкіра старіє завчасно. Діоксид титану, що міститься у великій кількості сучасних сонцезахисних препаратів, легко проникає через шкіру в лімфатичну систему і є токсичним. Цей список можна довго продовжувати.

Мабуть, самий сильний аргумент проти косметики полягає в тому , що нею не рекомендують користуватися вагітним і дітям. А раз для них вона шкідлива , то шкідлива і для інших.

Одне з найбільш популярних заперечень з приводу шкоди косметики — що так було раніше, оскільки в ній містилися шкідливі речовини ( .. Свинець , ртуть і інші речовини), а тепер косметичні засоби виробляються за найсучаснішими технологіями з використанням натуральних речовин. Дійсно, натуральні косметичні засоби вважаються найбільш нешкідливими — але тільки ті, термін придатності яких не закінчився. Термін придатності у натуральної косметики дуже малий, вона більш сприйнятлива до псування і швидше піддається зараженню різними бактеріями, а жінки не звертають на це уваги, в результаті користуються небезпечними простроченими косметичними засобами. У натуральній косметиці величезна кількість переваг: вона не викликає звикання, екологічно безпечна, має лікувальні властивості і здатна вирішити велику кількість дерматологічних проблем. Основною небезпекою при її застосуванні можуть стати алергічні реакції. Вони можуть виникнути як на використовувані консерванти, так і безпосередньо на компоненти рослинної сировини. У натуральній косметиці обов’язково наявність консервантів для збільшення терміну зберігання, в якості яких використовуються різноманітні хімічні сполуки, наприклад бензойна кислота. Вона знаходить широке застосування в медицині як потужне протимікробний засіб. Бідою синтетичних консервантів є те, що вони вкрай токсичні і в деяких випадках можуть викликати алергію. У складі натуральних кремів багато жирів. Вони захистять шкіру від несприятливих впливів навколишнього середовища і збережуть вологу , але загальмують видільні процеси .

Що стосується передових технологій — з ними також треба бути обережніше. Наприклад , косметика з фруктовими кислотами колись рекламувалася як радикальний засіб омолодження. Однак зараз вважається , що вона дає тільки як короткочасне поліпшення, після якого процес старіння прискорюється. Тому зараз застосування засобів з фруктовими кислотами і їх концентрація в косметиці обмежуються спеціальними документами, прийнятими експертами Євросоюзу.

Можливо, з часом з’ясується, що до схожих результатів призводить і киснева косметика, і косметика з застосуванням екстракту плаценти. Про це можна буде судити не раніше, ніж через 10 років. Тільки до того часу вже буде пізно щось змінити.

Лікувальна косметика призначена не тільки для краси шкіри, але і для вирішення деяких її проблем. Лікувальний ефект корисний, але застосування будь-яких ліків не проходить безслідно для організму. Лікуючи одне захворювання , ліки, як правило , дають негативний побічний ефект.

Ми вже говорили, що для дослідження впливу лікувального ефекту повинно пройти близько 10 років і більше, після чого можна судити про препарат і його вплив на організм. А в лікувальній косметиці багато новинок, які, всупереч рекламі, все ж є непередбачуваними за своїм впливом на організм і здоров’я людини в цілому. Погодьтеся, будь-яке втручання в організм за допомогою синтетичних хімічних сполук надає скоріше негативне, ніж позитивне дію.

Мабуть, найбільшої шкоди завдають жінки, коли неправильно користуються косметикою. Рясний макіяж забиває пори, заважає шкірі дихати і забруднює її. Страшний удар своїй шкірі наносять ті, хто лягає спати, не змивши макіяж. Частинки не змитої косметики закупорюють пори шкіри, що викликає роздратування і може привести до появи прищів. Якщо косметика занадто довго залишається на шкірі, вона перешкоджає природному процесу відлущування ороговілого шару шкіри, в результаті чого шкіра набуває хворого відтінку. Обов’язково треба змивати тіні і туш. Вії, звиклі до використання туші, втрачають пружність і стають більш твердими. Тому якщо в сні ви трете очі, то легко можна позбутися декількох війок. Багато блискучі тіні для повік містять мікроскопічні кристали і частинки піску, здатні викликати подразнення слизової очі. Крім того, тіні за ніч висушують шкіру на повіках. Коли регулярно не змивати макіяж очей, це може призвести до запалення і серйозних захворювань.

Ще більшої шкоди від косметики жінка отримує, якщо повністю виключає вмивання водою, замінюючи його різними лосьйонами і пінками. Ці речовини накопичуються на шкірі, закупорюючи пори і приводячи до старіння шкіри.

Лікарі дерматологи радять використовувати косметичні засоби тільки в міру потреби, обов’язково щодня вмиватися водою, не наносити на обличчя багато декоративної косметики. Тоді шкоду косметики можна буде скоротити до мінімуму. А молодим дівчатам косметика і зовсім ні до чого , адже набагато приємніше виглядає здоровий природний рум’янець і блиск очей! У юному віці шкіра обличчя потребує тільки в регулярному очищенні .

Необхідно дбати про зміцнення здоров’я всього організму , так як від його нормального функціонування залежить і зовнішній вигляд, в тому числі стан шкіри обличчя. Дотримання режиму дня, різноманітне і помірне харчування, загальна гігієна тіла, повноцінний (8-9-годинний) сон, регулярні заняття спортом і гімнастикою в з’єднанні з косметичним доглядом за шкірою обличчя допомагають зберегти здоров’я, молодість, а значить, і красу.

Прищі

Вірно кажуть «Що в нас у животі – те і на обличчі». Причиною прищів може бути: зловживання солодким, шоколадні вироби, напої з барвниками фанта кока-кола, спрайт. Смажена їжа підвищує жирність шкіри що викликає прищі. Алкоголь та куріння. Молочні продукти.

Отже як досягнути гарного вигляду шкіри? Відмовитись від перерахованих вище шкідливих продуктів. Також вживати достатньо води, в день 8 стаканів. Користуватися оливковою олією.

При підготовці цього матеріалу використані статті з сайтів.

Висновки

Сьогодні  макіяж є дуже поширеним явищем серед. Основні цілі гігієнічна та естетична. Біблія не дає ніяких конкретних керівних принципів, що стосуються його використання, але Біблійні принципи повинні вести нас в використанні косметики. По-перше, Біблія не заперечує те, щоби жінка мала гарну зовнішності і турбувалася про здоров’я. По-друге, Біблія робить акцент на внутрішній красі більший чим фізичній красі. Отже, скромність повинна бути основою у використанні косметики. Скромність описує поведінку, що виражається в почутті власної гідності, розсудливість, і щоб уникнути крайнощів; заснованій на тому, що ми діти Божі й представники нашого Господа.

«Повсюду чувствуется развращающее влияние роскоши, и многие души гибнут из-за любви к нарядам и желания похвалиться собой. Девять десятых так называемых поклонников моды живут призрачной жизнью. Притворство и обман для них обычное явление, потому что они желают казаться не тем, что они есть.

Благородство души, нежность и великодушие отданы в жертву различным непотребствам. Тысячи людей продают добродетель, чтобы иметь деньги, которые дают возможность следовать обычаям мира. Безумство непрерывно меняющейся моды должно вызвать у верующих тревогу и готовность стать в ряды реформаторов, чтобы отстаивать простоту и скромность в одежде. Сатана всё время изобретает моды, которым можно следовать не иначе, как жертвуя своими деньгами, временем и здоровьем.

Подражание Богу

Будучи очевидцами развращающего влияния моды, могут ли христиане идти путём мира? Если мы подражаем мирской моде, не значит ли это, что мы поддерживаем её? Многие следуют обычаям мира, но это потому, что в них не живёт Христос — упование славы. Излишество и роскошь в жизни и одежде дошли до такой степени, что они служат отчётливым признаком последнего времени.

Всюду царят гордость и тщеславие. Кто привык глядеть в зеркало и любоваться собой, тот не имеет желания заглядывать в Закон Божий — великое зеркало нравственности. Нынешнее увлечение модой губит в человеке всё, что в нём есть кроткого, смиренного и привлекательного. Оно отнимает драгоценные минуты, которые могли бы быть посвящены святому размышлению, исследованию сердца и глубокому изучению Слова Божьего. В Богодухновенном Слове для нас записаны драгоценные уроки наставления…

Пристрастие к модной одежде лишает нас средств, предназначенных для дел любви и милосердия, таким образом мы обкрадываем Бога. Средства нам даны не для удовлетворения нашей гордости и тщеславия. Мы должны быть мудрыми управителями, способными одеть нагих, накормить голодных и давать средства для продвижения дела Божьего. Если же мы хотим иметь украшения, то пусть нашими украшениями будут: кротость, смирение, скромность и благоразумие, которые подходят каждому человеку всякого поколения и звания.

Станем же в ряды верных стражей и своим благочестивым примером противостанем развращающему и пагубному влиянию нашего века! Покажем добрый пример нашей молодёжи и во всём, что ни делаем — едим ли, пьём ли, — всё будем делать во славу Божью!»

Як бути з використанням кольорової косметики та прикрас – чи подобається це Богу? Істина полягає в тому, що кожен пункт нашого віровчення повинен бути твердо заснований на принципі виконання Божої волі, відкритої нам в Біблії. Любов до Нього завжди буде вести нас до питання: «Як я можу знати , що принесе найбільшу радість Господу?»

Відповідь на це питання можна знайти в десятках біблійних текстів, що дають чіткі вказівки і ознаки того, як доставити радість швидше Богу, чим самому собі. Це єдине доречне питання. Що думає про це Бог? Не має значення якої думки про це інші люди. Найбільш важливе питання: «Чи схвалює це Господь » Якщо ми знаходимо тексти, що відкривають Боже несхвалення, то для істинного християнина всякі дебати повинні припинитися. Ми любимо занадто сильно, щоб дозволити собі ризикувати зробити щось таке, що було б неприємним Йому. Ми повинні відчувати радість у пошуку та виконанні того, що радує Ісуса якого ми любимо, та виключення з нашого життя таких речей, які приносять Йому біль.

Християнки можуть свідчити виразом свого обличчя. Праведність, гідність, чистота і спокійна віра в Бога — часто ці якості ясно видно вже по одному виразу обличчя. Напевно, це і мав на увазі Ісус, коли сказав: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного». (Матвія 5:16). Духовне світло і сяєво, що виходить від не пофарбованого обличчя може привернути до Ісуса Христа більше уваги, ніж привернуть десять проповідей або уроків з вивчення Біблії.

Андрій Періг

Ілюстрація