Ми відправили книги в офіс президента України, у Верховну Раду України, усім, щоб знали що Церква адвентистів сьомого дня – це всесвітня церква, яка багато постраждала, але залишилася вірною Богу та Його Заповідям
Іван Чернушка, пастор, про книгу: Мизак Нестор, Боднар Віктор, Чернушка Іван. «За Христову віру: очікуючи другого приходу Христа» (Церква адвентистів сьомого дня Чернівецької області в умовах переслідувань радянським тоталітарним режимом у 1944-1985 рр.): монографія. Чернівці: Чернівецький національний ун-т, 2019. 188 с.
Це Ваша перша книга? Чому Ви вирішили написати таку книгу?
Так, це перша спроба написати історію нашої церкви. Я хотів, щоб наша церква була відома як церква, а не як часто називають «сектою». Церква адвентистів сьомого дня – всесвітня церква, духовна, яка багато постраждала, але залишилася вірною Богові в виконанні Заповідей.
Чому Ви запросили до співпраці Віктора Боднара та Нестора Мизака?
Віктор Боднар співпрацівник СБУ, написав свою кандидатську роботу на тему: « Церква адвентистів сьомого дня», знайомий з вірою членів церкви. я працював над архівами сам, але у нього були знахідки, речі, на які він звертав увагу. Хочемо і в подальшому співпрацювати з ним, бо у планах випустити ще одну книгу. Ця книга про те, як люди страждали за свою віру, як сумлінно виконували свій обов’язок, як боролися за чистоту віри. Але ми маємо розкрити тему, де показано, що не всі такими були.
З Нестором Мизак ми познайомилися в університеті, коли готувалися до ювілею теолологічно-філософського факультету. Ми приймали учать у комітеті по святкуванню цієї дати. Ми познайомилися, я побачив, що у нього дуже багато книг про національний рух, я запропонував йому співавторство, він сказав, що він греко-католик, але дуже поважає нашу церкву і погодився.
Нестор Мизак написав вступ до книги, дав оцінку всього матеріалу, допомагав з видавництвом. З самого початку написання книги і до видавництва була його посильна допомога.
Довго готували книгу до друку? Як Ви збирали спогади людей?
Спогади збирати було важко. Розповідати може кожний, але записати не кожний вміє. Їздив, коли дозволяли кошти, до людей, довго вислуховував їхні спогади, вибирав необхідне з тих розмов і записував.
Коли уважно вивчаєш документи, можна побачити ту владу, яка була, чим займалася, що робила, щоб серед віруючих не було спільної думки, щоб вони між собою мали сварки.
Пів року готував книгу до видання, було багато роботи: підготовка фото, описання, перевірка коректором та інше.
Ми маємо ще багато людей, які мають досвіди, були в тюрмах, сильно постраждали, в них унікальні досвіди, їх треба записати, поки люди живі, але я не маю коштів доїхати до них. Та й ще цей короно вірус заважає.
Де Ви берете матеріал, фотографії?
Буваю в різних громадах, розмовляю з людьми, прошу дати мені фото, знімаю з них копії. Дуже шкода, якщо матеріал, фотографії пропадуть, коли відійдуть старші люди. Часом старші люди вже не пам’ятають хто на фотографії, шукаю свідків. Так було і цього разу, дали невірну інформацію, бо забулися, а коли побачили у книзі, то знайшлися люди, які взнали на фото свою громаду. Ми побачили, що цю книгу треба буде пере випустити вже з уточненнями та доповненнями.
Ми надрукували десяту частину зібраної інформації і фото, але старалися, щоб фотографій було багато, щоб вони не пропали. Я готую до видання енциклопедію. В енциклопедії буде матеріал по ста громадах, розказано про працю людей, які займалися місіонерським служінням
Увесь матеріал, який знаходиться у мене, ввійде до енциклопедії церкви адвентистів сьомого дня на Буковині по кожній громаді. В мене є багато документів, фотографій, старі книжки, дуже хочу відкрити музей, але поки не маємо приміщення.
Шукаєте спонсорів? За які кошти видавати книгу?
Ні, поки я сам все оплачую. В типографії люди згодилися почекати, поки віддав всі кошти, і я півроку віддавав за друк книжки. Одна книга коштує двісті гривень, вона не стандартна, квадратної форми, щоб можна було помістити фотографії. За дизайн обкладинки пішло три тисячі (3000) гривень.
Дякую нашим служителям, які купили книжки. це дало змогу трішки розрахуватися з видавництвом. Ще є борги, але має надію, що продам останні книжки і віддам борг видавництву.
Бачу, що, коли буде готовий матеріал для друку енциклопедії, буду шукати спонсорів. Бо видавництво однієї книжки дуже дороге, а енциклопедію я сам видати не в змозі. Треба кошти на поїздки, обробку матеріалу, друк, оплатити копії з матеріалу, оплатити реставрацію фотографій, оплата коректору, дизайнеру.
Де Ви брали документи з КГБ?
Працював у двох архівах в Чернівцях ще років десять тому. Але тоді не можна було знімати копії документів, дозвіл дали пізніше. На руках має ще багато копій, це піде у друге видання. У той час дуже слідкували за віруючими, описували майже кожний крок, дякуючи цьому, ми можемо встановити життя і служіння наших братів. Це дуже кропітка робота, вибрати з усіх тисяч документів потрібне про нашу конфесію. Зустрічався з деякими людьми, про яких мова в документах. Дуже боявся, щоб нічого не пропало, хочу, щоб люди знали нашу історію.
Ми відправили 30 книг: в офіс президента України, бібліотеку Верховної ради України, в усі державні університети України.
Хто Вам допомагає?
Мені допомагає старший син Йосип, він знає відмінно українську мову, гарно пише. Я сам по національності румун, українську мову та університеті в школі не вивчав, мені важко вірно передати почуте.
У якому видавництві видали книгу? Де будете видавати енциклопедію?
Це наш в Чернівцях місцевий видавець і виготовлювач ТОВ «Друк Арт». Енциклопедію, мабуть, буду видавати також у них. Не знаю, це в руках Божих.
Фрагмент книги тут
Питання – Алла Шумило
