Рецензія на наукову працю «Пізній протестантизм в Україні» (Київ, 2008)
Наукова праця «Пізній протестантизм в Україні» — це шостий том циклу Історії релігії в Україні. У цьому томі розповідається про такі протестантські деномінації: п’ятидесятники, адвентисти та Свідки Єгови. Книга видана у 2008 році, видання уточнене і доповнене.
Книга складається із трьох частин, кожна частина описує певну протестантську церкву. Вони в свою чергу поділені на певні розділи, де детально розповідають про утворення, становлення в Україні та розвиток церкви у певні періоди. Послідовність визначалася хронологією утворення церков.
Шостий том написаний колективом авторів, зокрема: доктор філософських наук П.Яроцький, кандидат філософських наук В. Докаш та В. Франчук. Обсяг наукової праці 632 сторінки.
Метою авторів було розповісти про протестантські церкви та їх розвиток в Україні. Вони детально описують походження і започаткування становлення протестантських церков в світі та подальший розвиток їх і на територію України. Автори детально вивчили історію церков та їх вчення для написання цього тому.
П’ятидесятники, адвентисти та Свідки Єгови – церкви, які у сучасному середовищі часто називають «сектанти», «штундисти» та «віруючі». Проте наразі ці слова ніяким чином не відносяться до протестантських церков. Наукова праця «Пізній протестантизм в Україні» розповідає про життя віруючих людей у різні періоди та часи, що може змінити думку пересічного громадянина про одну із цих деномінацій.
Перша частина написана про Церкву християн віри євангельської, п’ятидесятників. Опис їх діяння починається з історії, як це віровчення заснувалося та хто став першим проповідником. Також у перших частинах описується, як п’ятидесятницька віра потрапила на територію України. В. Франчук, який написав цю частину, у наступних розділах розгорнуто розповідає про богослов’я церкви. Він приділяє увагу кожній доктрині, яку сповідують члени церкви п’ятидесятників.
Виникнення і розвиток руху християн євангельської віри описується у другому розділі. Автор зачіпає різні частини України та становлення церкви на цих територіях.
Особливу увагу В. Франчук приділив життя п’ятидесятників у період СРСР. Він ретельно описує діяння Радянської влади проти християн і те, яким чином вони боролися із, на їх думку, небезпечним рухом християн. Описуючи цей період, автор використовує багато цитувань із документів та листів, залишаючи їх друкування у мові оригіналу. Проблеми із якими зіткнулися церковні діячі, а особливо проповідники, широко описуються у третьому розділі.
Основний розквіт церкви припадає на роки незалежної України, про що автор пише у четвертому розділі. Окрім всього, В. Франчук розповідає про уряд церкви, функціонування помісних церков та взаємодію проповідників.
Другу частину написав В. Докаш, доктор філософських наук, про церкву християн-Адвентистів сьомого дня. Розповідь про ю деномінацію автор розпочинає із розповіді про Уїльяма Міллера, який, так би мовити, став першопричиною виникнення адвентистської церкви. Він приділяє багато уваги вченням і доктринам церкви, а також пророчиці Еллен Уайт. Праці пророчиці адвентистів були поділені на певні категорії і розписані у цій частині. Причина такої уваги до Еллен Уайт – доктрини і вчення Адвентистів сьомого дня побудовані на її книгах. У праці перераховані її книги і детально розписане вчення та побутове життя християн адвентистської церкви. Всесторонньо описано становлення церковної організації АСД в Україні. Автор описує етапи виникнення адвентизму на території України та її становлення.
На відміну від опису п’ятидесятників, В. Докаш не приділяє великої уваги репресіям та впливу Радянської влади на розвиток церкви АСД. Він згадує про це у праці, але не фокусується на цьому. Більше автор заглиблюється у структуру церкви, її ієрархію і проблеми, які виникли між пасторами.
Як і у всіх протестантських церквах, в адвентизмі почалася активізація і відкрилися нові можливості для свідчення у роки незалежної України. Автор другої частини розповідає про організації проведення нових проектів у церкві і її розквіту.
Про Свідків Єгови писав доктор філософських наук П. Яроцький. Як і у двох попередніх частинах, було цікаво розписано початок формування церкви. Автор не оминув доктрини, вчення церкви і ставлення її до різних пунктів життя.
У третій частині автор ретельно описує діяльність церкви Свідків Єгови, та дослідників Біблії. У другому розділі автор приділяє особливу увагу деяким дослідникам Біблії, які започаткували нові рухи та організації. Описано появу руху в Україні та існування Свідків Єгови у часи СРСР. Ця конфесія була тотально заборонена, а її дослідники репресовані. В кінці четвертого розділу. У додатка, автор залишає копії обвинувачу вальних висновків та судових вироків.
Статут та управління церкви Свідки Єгови описані в п’ятому розділі, де описується церква у роки незалежної України.
У кінці цього тому можна прочитати духовний і моральний потенціал протестантських церков.
Читацькою аудиторією варто вважати людей, які вже знайомі хоча б із однією протестантською церквою та цікавляться їх вченням і релігією в цілому. Автори поставили собі за ціль детально і чітко вивчити історію та вчення церков. Вони скрупульозно досліджували церковний устрій, проблеми, вплив Радянської влади на розвиток церков та діяльність в часи незалежної України. Інформація у цій працю подається упорядковано і зрозуміло. Написані дати, коли відбувалося та чи інша подія, прізвища людей, які були задіяні, згадується велика кількість проповідників та чисельність членів церков у різні періоди існування конфесій.
Інформація подається від третьої особи, не відчувається ні від одного із авторів, що вони приймають вчення одної із деномінацій і виокремлюють її. Мета написання цієї наукової праці донести інформацію щодо цих конфесій, а не будь-яким чином кого принизити чи вознести. При цьому відчувається, що кожен автор добре вивчив усю доступну інформацію про церкву і знається у цій темі.
Наукова праця написана із посилання на джерела, деякі цитати написані мовою оригіналу(російською). Усі дати та прізвища написані із точністю, це можна перевірити повтореннями, які автори використовуються у деяких випадках. Усі використані джерела викликають довіру. Також в кінці певних частин можна побачити документи, написані мовою оригіналу та зноски, де написано, які документи цитуються.
Матеріал викликає довіру і зацікавленість у прочитаному. Автори об’єктивні у своїх висловлюваннях і з повагою ставляться до тих церков про які пишуть працю. Вони описують становлення церкви із самого початку і до 2008 року, коли був написаний та опублікований шостий том. Інформація викладена логічно і послідовно, що допомагає у читання тексту.
Наукова праця «Пізній протестантизм в Україні» актуальна і цікава для тих, хто цікавиться і досліджує релігію. Прочитати історію релігії в Україні цікаво. Подана інформація цікава і важлива для читання. Обізнаність у цьому може допомогти у вирішенні певних релігійних питань та проблем. До того ж, у праці детально описуються віровчення кожної деномінації, що може допомогти визначити для себе, яка конфесія і її вчення ближче. Також вона може бути актуальною для науковців, професорів та викладачів, які шукають сконструйовану і зрозуміло викладену інформацію про пізній протестантизм в Україні. Наукова праця гідна уваги кожного читача.
Мар’яна Сидорочкіна