«Світогляд» з Кембриджу
14 грудня 2006 року в Харківському національному університеті імені Василя Каразіна відбулась презентація роботи Девида Гудінга і Джона Леннокса «Світогляд. Для чого ми живемо й яке наше місце у світі», допущеної Міністерством освіти й науки України як підручник для вищої школи.
Монографія становить собою релігійно-філософську працю, що має на меті зіставити найпопулярніші світоглядні системи сучасного світу, залучивши читача до роздумів у цьому напрямі. Видання здійснено Біблійними товариствами в російському (Ярославль, Росія – 2000 і 2004) й українському (Київ, 2004) перекладах.
Перекладав на презентації співробітник Українського біблійного товариства Богдан Качмар, член комісії з підготовки четвертого повного перекладу Нового заповіту українською мовою. Наприкінці презентації секретар Українського біблійного товариства Роман Вовк подарував філософському факультетові університету Біблію.
Присутні мали нагоду отримати в подарунок Новий заповіт в українському перекладі.
Девид Гудінг є академіком Кембриджського університету, заслуженим професором грецької й давньогрецької мови.
Як і Гудінг, Джон Леннокс є випускником Кембриджу.
Наразі має ступінь доктора філософії. Викладає математичні дисципліни на факультетах фізичних наук, медичних наук, філософії та теології Оксфордського університету. Обидва сповідують християнську віру.
Коментуючи сучасну світоглядну ситуацію, Джон Леннокс зазначив, що вважає постмодернізм хибною концепцією. Він не сприймає сучасний період як еру постмодерну. На його думку, скептицизм як такий – достатньо старий погляд на світ. Наприклад, в Оксфорді релятивістські настрої серед науковців помітно занепадають, бо постмодерн містить у собі посутню суперечність: заперечення абсолютної істини є такою ж абсолютною істиною, яке вимагає віри; й люди є постмодерністами тільки в певних галузях свого життя. Ні про яку відносність цінностей і величин не може бути й мови, коли, скажімо, йдеться про банківський рахунок.
Девид Гудінг додав, що постмодернізм постав з подачі літературної богеми, яка задає моду щодо всі аспектів «правильного» способу життя. Також він є й реакцією на тоталітарні рухи ХХ сторіччя, коли інтелектуали хитались в іншу крайність – світоглядну анархію.
Максим Балаклицький
Фото автора
