Дар іноземних мов і глосолалія
Шокуючі сцени з документального фільму «Секти» багатьох спонукали замислитись над побаченим. Натовп в стані релігійної несамовитості видає якесь незрозуміле бурмотіння, – і цей гамір п’ятидесятницькі і харизматичні деномінації називають біблійним даром мов! А що насправді відбувається?
Спочатку пропоную звернутися до Святого Письма, щоб визначити, яким є біблійний дар мов. Існує тільки одне місце в Новому Завіті, яке чітко визначає біблійний дар мов – і це є Дії, 2 розділ, де описано, як вперше апостоли отримали дар мов: «Коли настав день П’ятидесятниці, всі були однодушно разом. Раптом почався з неба шум, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. З’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і сіли на кожного з них. Усі наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, — так, як Дух велів їм говорити. А в Єрусалимі жили юдеї та побожні люди від кожного народу, що є під небом. Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. Дивувалися і чудувалися, кажучи один до одного: Хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися? Партяни й мідяни, еламіти й ті, що з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії, Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти, крітяни й араби, – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!» Що ж почули слухачі апостолів – проповідь своєю рідною мовою чи якесь незрозуміле бурмотіння? Святе Письмо ясно і недвозначно відкриває, що це були звичайні мови, на яких розмовляли в той час. Ці мови були зрозумілі для людей, які зібралися в той день в Єрусалимі з різних місць античного світу, і це було ознакою для невіруючих юдеїв, що апостоли робили Божу справу. Отже, біблійний дар мов – це чудова здатність проповідувати іноземними мовами, яку Бог дав апостолам з метою швидкого розповсюдження доброї вістки про спасіння в Ісусі Христі.
Апостол Павло в посланні до коринтян наголошує, що в Церкві не повинно бути чогось незрозумілого зібранню. Він дає наступні поради: говорити не одночасно, а по черзі; має бути перекладач, щоб сказане слугувало для збудування Церкви; якщо немає перекладача, то ті, що розмовляють на іноземних мовах, повинні мовчати і говорити тільки собі і Богу; все в Церкві має бути пристойно, бо Бог є Богом миру, а не безладу. Слово «незрозуміла» в 1Кор. 14:27 внесено перекладачами; в грецькому оригіналі його немає.
На відміну від біблійного дару мов глосолалія (з грец. glossa – «мова», laleo – «говорити») не має структури мови, її неможливо розділити на іменники, прикметники, дієслова. Це позбавлене логіки, напівдитяче бурмотіння, яке має штучну фонетичну схожість з мовою. Відомий лінгвіст У. Дж. Самарин, який поглиблено вивчав глосолалію в християнських деномінаціях, сформулював наступне визначення: «Глоcолалія – це беззмістовне, але фонетично структуроване людське говоріння, яке є з точки зору того, хто говорить, є справжньою мовою, але як система не нагадує ні однієї з відомих людських мов, живої або мертвої». Отже, глоссолалія не є мовою, це псевдомова, яка не має нічого спільного з біблійним даром мов.
Феномен глосолалії не є виключно християнським. Це явище є в нехристиянських релігіях i зустрічається в Малайзії, Індонезії, Сибірі, Арктичних районах, Китаї, Японії, Кореї, Аравії, Бірмі, в африканських племінних релігіях. Оскільки глосолалія присутня повсюди і в нехристиянському середовищі, вона є знаком несвятих духів. Виходить, що християнізовані глосолали не помиляються, називаючи своє бурмотіння ангельською мовою. Це справді є мова ангелів, але не Божих. Цим якраз і пояснюються беззаконні дії гласолалів, що роблять вони це не по своїй волі, а слухаючись «відкриття» ззовні.
Як приклад, можна згадати жінку-пастора (!) з вищезгаданої телепередачі, яка заявила, що їй було відкрито, щоб її адепти набирали кредити на розвиток культу, і при цьому навіть не задумувалися, як їх потім повертати. В дійсності вона їх шахрайським способом обкрадала. Хто їй відкрив, щоб порушувати Божу заповідь «не кради»?
В нашому місті пастор п’ятидесятницької громади також заявив, що отримав одкровення не дотримуватись однієї з десяти Божих заповідей. І це не випадковий збіг обставин.
Отже, біблійний дар іноземних мов і глосолалія – це зовсім різні дари, що походять з різних джерел.
Микола Гунько, м. Чернiвцi
Ілюстрація: Поль Гюстав Доре «Зішестя св.Духа (Дії 2:2-3)
