Завжди на сторожі духовного закону

14-01-2011, Комментариев нет

board-1-bОстаннім часом постійно акцентується увага на наслідках фінансової кризи. Саме  в таких умовах легко порушити закон, обійти встановлені принципи. Але в світі існує такий соціальний інститут, представники якого не можуть не виконувати закони, адже їхня місія — забезпечувати правопорядок. Йдеться, звичайно, про міліціонерів, юристів, адвокатів, суддів та ін.. Однак життя переконує, що далеко не кожен спеціаліст вищезазначених категорій живе за законами чистого сумління. І не жив тоді, коли фінансова нестабільність ще не окутала Україну. Чому так відбувається? Невже ніяк не можна цьому запобігти? І взагалі, чи можуть сьогодні представники охорони закону протидіяти поширенню кризи і бути щасливими?

Почати варто з пошуку пріоритетних цінностей, які будують основу щасливого життя. Якщо домінантою в цьому випадку виступатимуть матеріальні блага, то  рано чи пізно це може призвести до розпачу, стресу і  навіть депресії. Очевидно, існують інші фундаментальні принципи життя, які  допомагають «встояти» у будь-яких ситуаціях і бути щасливим. Вважаю, такими принцами є духовні.

Людина в своєму житті повинна виконувати не тільки закони суспільства, але й закони духу, які за своєю суттю є первинними і тому визначальними.

Кожен міліціонер, суддя, прокурор розуміє важливість оригіналу закону, а не його копії. Хоча засвідчена копія також має силу оригіналу.  По-іншому «працює» дух: він прагне оригінальності, особливої значущості. Видатні люди ніколи не наслідували когось. Таїна їхнього успіху полягає в тому, що вони розвивали свої таланти, були рішучими у своїх прагненнях і вірили в те, що вони — дорогоцінність. Думаю, погодитесь зі мною в тому, що для щастя кожній людині потрібно прожити оригіналом, а не копією. Тоді чому багато людей живуть копіями? Чому не розуміють своєї неповторності, унікальності? Де захована осяйна істина, яка може надихнути всіх зробити найбільше відкриття у світі — пізнати себе таким, яким ти є!

Насамперед, дозвольте запитати: „Чи вірите Ви в те, що народилися для гармонійного, радісного життя, джерелом якого є любов?» Якщо так, то зможете зрозуміти свою оригінальність. Причина багатьох полягає в тому, що вони дали згоду „атакувати» свою свідомість бездарності і „сірості», а також не розвивають свої таланти, які, на думку філософа Г.Сковороди, є запорукою щастя людини. Мислитель у трактаті „Філософія серця» зазначає, що кожна людина повинна займатися тією справою, до якої вона покликана. Це принесе задоволення і їй, і всім оточуючим.

На початку цієї дивовижної подорожі до Вас завітає страх. Пам’ятайте, що тривога — це крісло-качалка, в якому ви ніби й рухаєтеся, але нікуди не переміщаєтесь. У людини обов’язково повинно бути надійне джерело, яке допоможе пробити їй найбільше рабство — рабство духу. Поки Ви не звільните свою свідомість від темряви невпевненості, ліні, не зможете зрозуміти наступну істину: не хвилюйтеся, хто був правий або неправий у тій чи іншій ситуації, краще проаналізуйте себе. Оригінальність полягає ще й в тому, як ми допомагаємо іншим. «Ніколи нікого не поважали за те, що вони отримали. Пошана — нагорода за те, що людина віддала», — переконує психолог Кельвін Кулідж. Ваш успіх хай стане підвалиною успіху для іншого.

Сьогодні все частіше акцентується увага на бездуховності, моральності міліціонерів, суддів. Така проблема, погодьтеся, на жаль, існує. Вони щодня спілкуються з людьми, приймають рішення, які впливають на їхню долю. Тому потрібно бути уважними, справедливими до тих, з ким співпрацюєте. А інколи милосердя може зробити більше, аніж справедливість.  Цю істину розуміють ті, для кого християнство в умовах фінансової кризи стало єдиним джерелом етичних і моральних ідей, цінностей. „Життя у вірі», залучення до божественної любові сприяють духовному вдосконаленню особистості, що й складає зміст морального виховання. Останнє розуміється як духовне творення особистості через пізнання своєї сутності, моральну оцінку власним вчинкам, думкам, діям.

Духовно оригінальною та «слухняною» є та людина, яка не мислить свого життя без віри, адже сила віри безмежна. Відомий видатний лінгвіст, педагог, учений, один із фундаторів національної освіти і виховання в Україні, церковний, громадський і політичний діяч Іван Огієнко з цього приводу зазначав: «Хто до чогось прямує з глибокою Вірою, і глибоко вірує в досягнення свого задуму, і має волю міцну до того, той досягне таки свого задуму. Отож, віруймо в Божу силу й Божу допомогу всією своєю істотою: серцем, душею і розумом».

Повнота духовної оригінальності притаманна тільки тим, чия віра базується на любові. Адже у Біблії сказано: «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Тому де любов — там і Бог. І тільки любов’ю, як вічним життям, будується світ. Усе, побудоване не на любові, впаде.

Якщо ви сповнені глибоких роздумів про сенс людського буття, про призначення людини на землі, про вибір справжніх духовних цінностей,   обов’язково проживете оригіналом. А для таких не страшна фінансова криза. Їхній дух вилетів із рабства матеріальної залежності. Вони радіють кожному прожитому дню, який дарував їм Господь.

Якщо ви розкрили сутність духовної оригінальності, не поспішайте нав’язувати її принципи іншим. Тільки прикладом власної порядності, справедливості, гуманізму, правдивості, терплячості, доброзичливості ми зможемо відродити моральне життя українського суспільства. Головними ж інституціями залишаються сім’я і церква, які формують релігійний світогляд особистості. Церква навчає нас чеснотного життя, котре провадить до правдивого щастя, до обожнення, як нашої цілі на цьому світі. Приємно спостерігати, коли  родина разом іде до церкви. Там діти вчаться любити Бога, батьків, своїх ближніх і навіть ворогів. Пам’ятаймо, чого навчимо змалку, того діти не забудуть ціле життя.

У сучасному світі нелегко знайти свою оригінальність. Це пояснюється тим, що нормою, на жаль, стала аморальність. Для духовного відродження суспільства спочатку варто пробудити свідомість творців нашої історії, адже вони є обличчям духовної або бездуховної оригінальності нації. Однак якщо кожен із нас щодня  керуватиметься нормами духовного закону, життя спочатку радуватиме «цвітінням», а потім і  зрілими плодами — оптимізмом, красою людських стосунків, щастям.

Світлана Романчук

Фото: http://www.overclockers.ru/images/lab/2005/09/03/pure/board-1-b.jpg


Рубрика: Библейские исследования, Образ жизни, Церковь и медиа

RSS канал Следите за поступлением новых комментариев к этой статье через RSS канал

Оставьте свой комментарий к статье:

Для форматирования своего комментария (жирный, курсив, цитата) - выделите курсором текст в окне комментария и нажмите одну из кнопок форматирования [B, I, Quote].
Если вы желаете исправить свой комментарий или удалить его, напишите нам в редакцию.
Ознакомьтесь с нашими правилами публикации комментариев.

© Интернет-газета "ПУТЬ", 2006-2022
При использовании материалов указывайте эл.ссылку на цитируемую статью, в бумажной публикации – короткую ссылку на наш ресурс. Все права на тексты принадлежат их авторам. Дизайн сайта: YOOtheme GmbH.
Техническая поддержка сайта: info@asd.in.ua

Христианский телефон доверия: 0-800-30-20-20 (бесплатно по Украине), 8-800-100-18-44 (бесплатно по России)

Интернет-газета "ПУТЬ"