Поширення гуситського руху в Україні

Річ Посполита була в найтісніших культурних стосунках з Чехією. Тому коли на початку XV ст. почали ширитися ідеї гуситства, то вони швидко докотилися до України. Це відбувалося різними шляхами. Перш за все Україна здавна була в тісних економічних зв’язках з Чехією. Внаслідок чого багато українців мали родинні стосунки чехами, та посилали дітей на навчання в чешські навчальні заклади. Наприклад, в Празькому університеті з XIV ст. вчилося багато українців, які ставали учнями Гуса, а вертаючись додому, привозили гуситські релігійні ідеї [1]. Чеський елемент мав гарну репутацію та велике поширення, особливо в Західній Україні. Чехів було особливо багато між міщанством; Чеські писання, ставали літературним взірцем і джерелом наших книжників, не тільки більш зрозумілим, але й близьким по духу — оскільки було відомо, що це культура союзна, а не ворожа «руській вірі». Чехи, які попадали до цих країв, самі не залишали маніфестувати своє поважання «грецькій вірі», як послідовники апостольських традицій. Виступаючи проти римської церкви, доводячи, що вона викривила апостольське правдиве християнство, гусити протиставляти їй авторитет церкви східної – яка також, як і вони, підтримувала причастя під обома видами, вживання слов’янської мови при богослужінні, жонате священство і т. д.

Особливо напсував крові католицькій ієрархії такими маніфестаціями лідер гуситів Ієронім Празький. Під час суду над ним у Констанці ставилось йому між іншим в особливу вину, що він, бувши на Русі в 1412 — 1413 рр., віддавав честь православним церквам і духовенству, ставив їхню віру вище, ніж віру католицьку, доводив прилюдно, що православні добрі християни, радив їм далі міцно триматись своєї віри. За словами обвинувачення, Ієронім приїздив у Вільно, Полоцьк, Вітебськ в 1413 р. [1] у складі Вітовтового двору. Коли назустріч Вітовтові вийшли католики й православні, то Ієронім, не віддавши честі процесії католицькій, пішов до процесії православних, і тут «в присутності чотирьох або п’яти тисяч людей, чоловіків і жінок, ставши на коліна, віддав поклін невірним схизматикам». І при пізніших нагодах категорично заявляв, що віра руських схизматиків — це віра справедлива, і говорив це в присутності віленського католицького єпископа. Ієронім, відповідаючи, не заперечував такого свого сприятливого ставлення до східної церкви. Признавався, що доводив правовірність православних — «і тепер боронив би, коли б міг» [2], і доводив спільність чеської та русинської церков.

Оскільки в XV — XVI ст. серед усіх держав Європи Річ Посполита була найбільше терпимою до інших вір, то різні релігійні емігранти знаходили тут собі не тільки притулок, але й вільно поширювали свої вчення. Білоруський письменник акад. Є. Карський відзначає: «Учение гуситов в Литву проникло рано, еще при Витовте. Друг и сотрудник Гуса Ієроним Пражскій был в Литве и Западной Руси; …здесь он произвел сильное впечатленіе на русских, особенно на знать. Сношенія с гуситами продолжались и после, и, благодаря этому, ученіе гуситов быстро распространилось в Западной Руси. Под вліяніем гуситов, усилилось обращеніе в Литовской Руси чешских книг и знакомство с чешским языком. Пример чехов, имевших книги Св. Писанія на народном языке, естественно побуждал и радетелей просвещенія в Западной Руси обратиться к переводам на народный язык» [3]

Це привело чеських реформаторів до зближення з християнським Сходом, де, на їхню думку, все ще переважало християнське життя у його первісному вигляді. У 1452 р. чехи розпочали переговори про унію з Константинопольською церквою. У листі звідти «священикам і князям Богемії» також висловлювалося сподівання на унію з чехами. Але падіння Константинополя в 1453 р. поклало край переговорам.

Після битви під Ліпанами католицькі війська майже знищили військо братських гуситів. В Чехії розпочались тотальні переслідування гуситів, які позбувшись військової підтримки, мусили рятуватись втечею і вони в великій кількості емігрували на наші землі, оскільки Україна мала інтенсивні зв’язки з Чехією, і була єдиною некатолицькою і дружньо налаштованою сусідкою Чехії. Саме тому гуситський рух, був пред­ставлений на українських землях, а громади «чеських братів», діяли тут, і впливали на ук­раїнську релігійну думку, оскільки погляди чеських реформаторів були близькі українцям.

В XV- XVI ст. гуситів у нашій країні, особливо у Галичині було досить багато. Про те, що ідеї гуситства справді сильно поширилися серед українського народу, красномовно свідчить лист короля Ягайла 1423 р. до львівської шляхти й усього Руського воєводства (Галичини). «В листі цьому Ягайло скаржився, що коли треба було йти на поміч гуситам, то галичани охоче пішли (з Корибутовичем), навіть не сподіваючись на платню; коли ж тепер він кликав їх проти гуситів на поміч королю та папі, то ніхто не пішов, хоч король пропонував платню, а папа давав відпущення гріхів. І це особливо спричиняється до нашого смутку, — додає він, — що деякі з нашого королівства і особливо шляхтичі Руської землі, на поклик князя Жигімонта проти нашого відома і бажання в поміч гуситам пішли,- хоч їм нічого не обіцяно за утрати і небезпеки. А тепер на заклик наш, відмовились іти проти гуситів.» [4]

Отже, гуситським впливам сприяли дружні чесько-русинські і гуситсько-православні стосунки. Про це переконливо свідчать факти прихильності населення Польщі та Литви (до яких належали українські землі в той час) до гуситів, участь українців в військових діях гуситів проти католицької Європи. Поширенню гуситських ідей на теренах України сприяли також спільність мови та Кирило- Мефодіївської традиції і давній значний культурний вплив чехів на поляків та русинів. Чеські писання були літературним взірцем для русинів, не тільки більш зрозумілим ніж латинські твори, але й близькими по духу — оскільки було відомо, що це культура союзна, а не ворожа «руській вірі». Цьому також сприяли географічна близькість, спільність мов і культур, релігійна толерантність, можливість вільно поширювати свої вчення.

Докази гуситських впливів помічаються у звороті до народної мови, в розвиткові вільної громадської думки, в ідеї соборності церкви — участі громадян в її керуванні. Промовисті факти — прошення руських князів до патріарха за свого вибранця на митрополію єпископа Йону в 1490 р., поставлення митрополитом Цамблака собором єпископів і «всіх князів литовських і руських земель» православної віри. Ці факти були симптомами наростання ідеї протекторату громадянства над церквою та прямим доказом гуситських впливів. Братський православний рух був головним акумулятором гуситських ідей в Україні — завдяки йому в релігійному житті взяли провід світські люди, що є прямим доказом впливу гуситів і повернення до першоапостольського християнства, коли не було розділення на світських людей і духовенство, бо згідно Біблії всі християни є «царственим священством». Братства, так як і гуситські громади, самі тлумачили Св. Письмо, усували священиків і вирішували церковні питання.

Світоглядна та догматична близькість чешського та русинського братських рухів.

В питаннях мови і чеські, і русинські братчики перш за все проводили реформи правопису, який зробив книги зрозумілими для простого народу. Створювали не латинські, а слов’янські школи, видавали граматики, (букварі), лексикони, (словники). Проводили богослужіння і проповідь на народній зрозумілій мові і вимагали скасуван­ня незрозумілої латини.

Робота Львів від rabotalux.com.ua

Церковно-організаційні принципи також були спільними. Як і гусити православні брати виступали проти перетворення духовенства на окремий, привілейований стан. Вимагали спрощення культу, причащання мирян під двома видами, відмови духовенства від непомірних привілеїв, оскільки священник має жити за рахунок плати, яку йому надає громада, достатньої, щоб задовольнити свої необхідні життєві потреби. Здійснювали управління церквою на засадах соборноправності та виборності священників та єпископів, при широкій участі місцевих громад в управлінні церквою. Відкидали папське ієрархічне управління та целібат і виступали проти плати за таїнства і симонії — продажу церковних посад за гроші. Намагалися відродити правдиве благочестя в церкві, боролись з корупцією в церкві на всіх рівня, опікувались хворими й безпомічними членами.

Незважаючи на те, що рух гуситів загалом зазнав поразки, він призвів до створення громад «чеських братів» — однієї з протестантських течій. В основу її віровчення були покладені погля­ди Я. Гуса, а також Петра Хельчицького (1390-1430). Останній у своєму трактаті «Про духовну боротьбу» пропагував ідею несупротиву всім видам насильства, відкидав становий поділ суспільства й закликав перебудувати світ на основі рівності й братерської любові. Він одним із перших у європейській релігійній думці почав розвивати ідеї релігійної терпимості й невтручання держави у релігійні справи. Згідно з головною ідеєю, висловленою в його творах, лише перші християни правильно розуміли приписи Христа, викладені в Євангеліях. Усе, що пізніше було додано до вчення та способу життя Церкви, є вигадкою антихриста. Тому справжній християнин повинен вірно слідувати Божим заповідям з Біблії, намагаючись відновити Церкву апостольських часів.

Осередки «чеських братів» знаходилися на українських землях, пе­редусім у західних регіонах — Галичині, Закарпатті, Волині. В Галичині жив один із видатних діячів «чеських братів» Яв Фікар — сподвижник Я.Коменського. У Дублянах, що під Львовом, мешкав один із лідерів цього руху — П. Крокочинський. Гро­мади «чеських братів» існували у Венгрові, Влодаві, Берестечку та інших містах Галичини та Волині [5]

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.1 До середини ХVІІ століття. К.: Либідь, 1992. – С.384.
2. Грушевський М. С. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Т. 5. Кн. 1. / Упоряд. та приміт. C. K. Росовецького. — К.: Либідь, 1995. — С. 82.
3. Соколов И. Отношение протестантизма к России в XVI и XVII веках. — М., 1880. С. 247.
4. Огієнко І. Українська церква. Нариси з історії Української Православної церкви. – Київ, 1993. — С.107.
5. Історія релігії в Україні: В 10 т. – К., 1997. – Т.5. Протестантизм в Україні // За ред. П. Яроцького. – 2002.- С.18.

***

Віталій Нероба

Ілюстрація: http://dic.academic.ru/pictures/bse/jpg/0203039998.jpg