Леонід Лебедєв розповідає про петицію щодо створення в Україні Міністерства сім’ї та дитини

Мені сорок років, живу у місті Києві, разом з дружиною виховуємо шістьох прийомних дітей. Більше тринадцяти років займаюсь проблемами сирітства в Україні. Маю два проекти.

Перший проект – «Зміни одне життя». Це благодійний фонд, який займається допомогою усім дітям-сиротам, у яких би установах вони не жили, знайти собі родину. Ми створюємо відео про дитину і розміщуємо його на сайті Фонду та Державної бази “Діти” Міністерства соціальної політики. У потенційних батьків є можливість через відео познайомитися з дитиною. Потім, вони можуть зібрати документи та, згодом, забрати її у сім’ю. За п’ять років понад сімсот дітей-сиріт знайшли нові сім’ї.

На сьогоднішній день, це – наш найбільший проект. Ми співпрацюємо з Міністерством соціальної політики України, нашу програму помітили у Кабінеті Міністрів, який своїм розпорядженням зобов’язав усі державні установи співпрацювали з нами.

Другий проект – це Всеукраїнська асоціація прийомних батьків, яка підтримує методично, морально та юридично сім’ї, які виховують прийомних та своїх біологічних дітей.

Зараз на сайті Президента України ми запустили ініціативу у вигляді петиції щодо створення в Україні Міністерства сім’ї та дитини і відповідного Комітету Верховної ради, яка доступна за посиланням https://petition.president.gov.ua/petition/69110. Щоб її підтримати, необхідно перейти за посиланням та зареєструватись.

Для розгляду петиції Президентом України необхідно зібрати 25 000 підписів.

Мета цієї петиції?

Головна наша мета – відстоювати основні християнські цінності: діти і сім’я. У державі повинен бути пріоритет політики у сфері дітей та сімей, як це закріплено у статті 51 Конституції України. Петиція не прив’язана до якоїсь особистої людини, в ній головне – можливість систематичного вирішення проблем дітей-сиріт, сімейного насильства над дітьми та ін. Християнське суспільство опікується сім’єю, тому наше бажання, щоб її підтримали люди, яким не байдуже майбутнє. Ми повинні розвивати сімейну ідеологію: захищати сімейні цінності, не ображати дітей. В Україні не повинно бути дітей-сиріт, сім’я має бути під захистом держави. Україні потрібен конкретний владний орган, який буде контролювати виконання профільних законів, саме тому ми ініціюємо створення Міністерства, яке так і називатиметься: Міністерство сім’ї та дитинства.

Що вплинуло на те, що Ви створили таку петицію?

В незалежній Україні державна політика щодо дітей та сімей розвивалася складним шляхом. У 2004-2005 роках Президент Леонід Кучма знайшов статтю 51 Конститцуції України та на її основі своїм Указом створив Міністерство, яке опікувалося дітьми і сім’ями. Воно так і називалося «Міністерство сім’ї, дітей і молоді» і було створено у 2005 році. З часом, це Міністерство неодноразово реорганізовували. Потім з назви випало слово «дітей», потім «сім’ї» і врешті решт воно стало Міністерством соціальної політики. Цей орган завжди опікувався тільки субсидіями, пенсіями та людьми з обмеженими можливостями. Турбота про сім’ю та дітей не є в пріоритеті цього Міністерства. Зараз знову реорганізація — і дитяча тема може бути прикріпленою до Міністерства охорони здоров’я, яке взагалі не знає, що таке тема сирітства.

Щоб діти-сироти були під наглядом Уряду, були забезпечені та захищені законом, необхідно створити Міністерство сім’ї та дитинства − орган з визначеними повноваженнями, який зможе щось конкретно зробити у державі в цій сфері.

Хто Вас підтримує?

Нас підтримують такі ж, небайдужі до долі дітей, люди. У нас відкритий збір коштів. Я прийшов із бізнесу, маю дуже гарні зв’язки, друзів, які мене розуміють та підтримують. Держава підтримує тим, що не заважає працювати. А це дуже добре, бо перші роки ми не могли знайти спільну мову з жодною обласною службою у справах дітей. Нам треба було отримати дозвіл, щоб увійти до закладу, де знаходяться діти-сироти. Три роки я тільки тим і займався, що відвідував кожну обласну державну адміністрацію, умовляв, запевняв. Добре, що цей етап пройдено, а Кабмін затвердив своїм розпорядженням нашу благодійну програму.

Ваші подальші кроки?

Коли ми наберемо потрібну кількість голосів під петицією, вочевидь, запросять до розмови тих, кого цікавить це питання. Ми віримо, що наш Президент не залишить петицію без уваги. Тоді ми зможемо вплинути на подальший розвиток та укріплення інституту сім’ї та дітей у нашій державі. Якщо не наберемо потрібну кількість голосів, я, як батько і це моє покликання, не зупинюся.

Запитання – Алла Шумило