Опис творчого профілю Сергія Шумило
Сергій Вікторович Шумило – народився 8 червня 1976 року у Чернігові. Це український історик та релігієзнавець, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, почесний краєзнавець України, науковий співробітник Інституту історії України НАН. Представник Гуверівського інституту Стенфордського університету (США), доцент кафедри гуманітарних дисциплін Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України, Член Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки журналістів України, Міжнародної федерації журналістів, Української асоціації релігієзнавців, Міжнародної асоціації істориків релігії та Європейської асоціації дослідників релігії.
Сергій досліджує українську духовно-культурну спадщину України та Гори Афон, їх зв’язки та вплив афонської спадщини на культуру, традиції України. Вивчав архіви афонських монастирів, Священного Кіноту Афона, Патріаршого архіву Константинопольського Патріархату в Фанарі (Стамбул, Туреччина), історичні документи архівів України та інших країн. Є головним редактором наукового альманаху «Афонська спадщина», редактором відділу науково-популярного журналу «Пам’ятки України: історія та культура», членом редакційної ради всеукраїнського наукового часопису «Сіверянський літопис» та науково-популярного журналу «Визвольна боротьба». Автор 10 книг і понад 100 наукових статей з історії Афону та Церкви, православного підпілля в СРСР, історії православ’я в період Гетьманщини, ранньої історії православ’я в Київській Русі, а також численних публікацій в ЗМІ з питань історії, релігії, культури та політики.
Також є послідовником відомого грецького професора Антонія Тахіаоса (1931 — 2018), разом з яким заснував Міжнародний інститут афонської спадщини у 2013 році та почав займатись дослідницькою діяльністю в архівах Афону.
Організатор понад 20 міжнародних наукових конференцій, присвячених духовно-культурній спадщині Святої Гори Афон та історії Церкви в Україні (у т.ч. за підтримки ЮНЕСКО, Кестонського інституту в Оксфорді (Великобританія), Колумбійського університету (США) та Всесвітньої ради церков (Женева, Швейцарія)). Тривалий час журналіст займався науково-дослідною діяльністю за кордоном (Греція, Італія), провів персональні лекції, виставки та презентації про українську спадщину Афона в більш як десяти країнах Європи (Афіни, Лондон, Оксфорд, Кембридж, Рим, Венеція, Мілан, Неаполь, Париж, Страсбург, Женева, Брюссель, Мюнстер, Гамбург, Варшава, Прага, Ясси та ін.).
Здійснював дослідницько-пошукову історико-археографічну діяльність, віднайшов документи та матеріальні рештки загубленого старовинного українського «козацького» скиту «Чорний Вир» на Афоні (Греція), заснованого козаками на Афоні в 1747 р. За результатами знахідок та відкриттів видано окремі книги. Виявив в архівах і опублікував маловідомі листи прп. Паїсія Величковського до останнього Кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського та київського митрополита Арсенія Могилянського (видано окремими монографіями). Виявив в архівах Афону і вперше видав документи щодо доброчинної (ктиторської) діяльності по відношенню до афонських монастирів відомих українських козацько-шляхетських родів XVII – XVIIІ століть: Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського та багатьох інших. Уклав на основі архівних джерел життєпис українського письменника-полеміста та афонського старця Івана Вишенського, на підставі якого Синодом Української Православної Церкви в 2016 р. було прийнято рішення про його канонізацію в лику святих. Видав інші дослідження, книги, публікації та матеріали про історичні та духовно-культурні зв’язки України і Афона.
За роки діяльності він неодноразово був нагороджений почесними відзнаками та грамотами. Зокрема, Указом Президента України № 491/2020 від 09.11.2020 р. присвоєно звання «Заслужений працівник культури України», Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 856-к від 25.11.2020 р. нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, рішенням Президії Національної спілки краєзнавців України від 11.02.2021 р. присвоєне звання «Почесний краєзнавець України», також нагороджений Почесною грамотою Чернігівської обласної ради, Почесною відзнакою Українського фонду культури «За подвижництво в культурі», Орденом св. влмч. Пантелеймона ІІ ступеня (Афон, Греція), Орденом свт. Рафаїла І ступеня (Антіохійський Патріархат в США), Орденами прп. Нестора Літописця І та ІІ ступеня, Орденом св. равноап. князя Володимира ІІІ ступеня, Медаллю Апостола Іоанна Богослова Ужгородської української богословської академії та ін.
Сергій Шумило є лауреатом міжнародної літературної премії імені Володимира Винниченка, міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди та літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького
Ми розглянемо 3 останні книжки С. Шумила в період з 2018 по 2020.
“Старець Аникита: духовный путь святости. Материалы к жизнеописанию с приложением сочинений иеросхимонаха Аникиты (князя Ширинского-Шихматова)”
Книга видана історико-літературним журналом «Странникъ» у 2018 році спільно з Міжнародним інститутом афонської спадщини. Книга присвячена 180-річчю від дня вистави старця Анікіти та 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні.
Книга починається з передмови ігумена Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря схіархімандрита Єремії (Альохіна), яку він благословив незадовго до смерті. У передмові ігумена промовляється: «Ієросхимонаха Анікіту можна сміливо вважати видатним подвижником, який залишив знаменний слід в історії Афона… Видання цієї книги дуже важливе. Сподіваємося, це сприятиме відродженню та увічненню доброї пам’яті про цього дивного подвижника православ’я, ієросхимонаха Анікіта, а також духовної просвіти християн».
Також у виданні вміщено докладне дослідження Сергія Шумило про життя та діяльність старця Анікіти. Через його сумлінну роботу у першій половині XIX століття було відновлено «малоросійський» Іллінський скит та російський Пантелеймонів монастир.
Окрім того, у книжці описані праці подвижника: опис подорожі ієросхимонаха Анікіти святими місцями Сходу, його духовна поезія і Житіє Митрофана Воронезького.Також, подаються дані про вихідців зі Смоленської губернії, які служили на Горі Афон.
“Афонский старец из Закарпатья. Иеросхимонах Аввакум (Вакаров) и его время (1899 — 1972)”
Книга присвячена закарпатському та афонському подвижнику та історії Православ’я на закарпатті на початку XX століття. Видана у 2019 році Міжнародним інститутом афонської спадщини. Автори видання – директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило; доктор історичних наук Михайло Шкаровський; доцент Ужгородського національного університету та керівник Закарпатського відділення Міжнародного інституту афонської спадщини, кандидат історичних наук Юрій Данилець та доктор історичних наук Павло Гайденко.
У книзі крізь призму життя старця Авакума, який трудився на Святій Горі 46 років (13 з яких — антипросопом при Священному Кіноті), розповідається історія відновлення Православ’я на Закарпатті на початку ХХ століття, історія Пантелеимонова монастиря, та роль закарпатців у збереженні афонської спадщини.
Видання складається з 30 розділів і містить у собі 336 сторінок з текстом та більше 70 рідкісних фотографій з архівів Священного Кіноту Афона та святогірських монастирів.
“Церква мучеників: гоніння на віру та Церкву у ХХ столітті: матеріали Міжнар. наук. конф. (К., 6-7 лютого 2020 р.)”
Збірник міжнародної наукової конференції, яка була проведена в Києві 6 — 7 лютого 2020 р. був виданий у 2020 році Видавничим відділом УПЦ та Центром вивчення спадщини Новомучеників і Сповідників ХХ століття. Збірник складається з 616 сторінок у яких описані праці істориків з України, Румунії, Польщі, Словаччини, Молдови, Білорусі, Грузії, Естонії, США, Франції, Італії та інших країн. Всього 55 дослідницьких матеріалів присвячених історії комуністичних репресій проти Православної Церкви за радянських часів.
За словами керівника Центру вивчення спадщини Новомучеників і Сповідників ХХ ст. Сергія Шумила: «У представлених матеріалах відомі історики, богослови і дослідники на основі маловідомих архівних джерел досліджують факти гонінь і репресій радянської влади проти православних ієрархів, духовенства і віруючих, описують подвиги святих новомучеників і сповідників Православної Церкви, які постраждали в ХХ столітті від безбожного комуністичного режиму» Збірник рекомендований для фахівців з історії Церкви, репресивної політики радянської влади, священнослужителів та тих, хто цікавиться церковною історією.
Використані джерела:
1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8(Вікіпедія. Біографія С.Шумило)
2.https://afon.org.ua/uk/shumylo.html(Офіційний сайт Інституту афонської спадщини. Біографія С.Шумило)
3.https://afon.org.ua/deyatelnost/izdatelskie-proekty/starets-anikita-dukhovnyj-put-svyatosti-materialy-k-zhizneopisaniyu-s-prilozheniem-sochinenij-ieroskhimonakha-anikity-knyazya-shirinskogo-shikhmatova.html(Офіційний сайт Інституту афонської спадщини.”Старец Аникита: духовный путь святости. Материалы к жизнеописанию с приложением сочинений иеросхимонаха Аникиты (князя Ширинского-Шихматова)”
4.https://afon.org.ua/afonskij-starets-iz-zakarpatya-ieroskhimonakh-avvakum-vakarov-i-ego-vremya-1899-1972.html(Офіційний сайт Інституту афонської спадщини.“Афонский старец из Закарпатья. Иеросхимонах Аввакум (Вакаров) и его время (1899 — 1972)”
5.https://novomuchenik.org.ua/novosti/tserkva-muchenikiv-goninnya-na-viru-ta-tserkvu-u-khkh-stolitti.html(Офіційний сайт Центру вивчення спадщини Новомучеників та Сповідників ХХ століття. “Церква мучеників: гоніння на віру та Церкву у ХХ столітті: матеріали Міжнар. наук. конф. (К., 6-7 лютого 2020 р.)”
Валерія Голоскевич
