Дисертація на тему: Гендер та сексуальність у релігійних і соціально-політичних практиках та візуальній культурі давнього риму (I ст. До р.х. – I ст. Після р.х.)
Дисертація на тему: Гендер та сексуальність у релігійних і соціально-політичних практиках та візуальній культурі давнього риму (I ст. До р.х. – I ст. Після р.х.). Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. УДК 94 (37) / Київ. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Федченко Євгенія Едуардівна. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник: Котляров Петро Миколайович, доктор історичних наук, доцент. 2021. – 250 с. + 53 ілюстрації.
Головна ідея дисертації полягає в аналізі соціально-культурних та релігійних сфер життя, взаємовідношення та взаємозалежності статусного рівня представників різних суспільних класів починаючи плебеями та закінчуючи політичною елітою та вплив на ці процеси гендеру та сексуальної активності/пасивності жителів Древнього Риму I ст. до р.х. – I ст. після р.х.
Зважаючи на мою скромну думку, дана тематика є актуальною для дослідників Біблії, котрі намагаються ширше розуміти контекст в якому перебувала історія Євангелія Ісуса Христа та зародження перших християнських общин в Ізраїлі та навколишніх землях. В ті часи цивілізація мала найбільший розвиток за рахунок розповсюдження впливу Римської імперії, яка в свою чергу наклала відбиток також і на підвладні їй території. Згадуючи останню подорож Павла до Риму, а також його послання тамтешнім жителям, можна хоча б приблизно зрозуміти на який ґрунт падало зерно істини, посіяне учнем, який вчинив, можливо, найбільш значимий місіонерський вклад в проповідь Євангелія.
В своїй дисертації Федченко Євгенія Едуардівна поставила ціль задовольнити потребу шанувальників історії Давнього Риму, дослідників витоків християнства, соціологів, тощо. Авторка звертає погляд читача на минуле, намагається висвітлити першопочатки, на яких стоять базиси сучасної соціології влади, а саме як сексуальне життя могло сприяти встановленню правил домінування/підкорення. Яскраво цю тематику допомагають розкривати різноманітні інструменти, такі як гендер, стать, сексуальні ролі, культурна сфера внутрішня та зовнішня, тощо.
Варто також зазначити, що Євгенія Едуардівна в дослідженні даної новаторської тематики підходить з точки зору дослідника. На основі письмових та археологічних джерел, котрі згадуються в дисертації досить часто (476 письмових посилань на джерела, а також 53 наочні ілюстрації), вона робить логічні висновки, котрі не залишають по собі жодних сумнівів. Звичайно на перший погляд в когось можуть виникнути думки про те, що авторка представляє власне феміністичне світосприйняття, але детально розглянувши дану роботу, я не виявив присутніми роботі упередження чи суб’єктивні уподобання пані Євгенії.
Рамки дослідження, зазначені в назві дисертації, охоплюють відносно невеликий, але вельми наповнений подіями відрізок історії. На мою думку, дана тематика достатньо комплексно розкрита в рамках 200 років переходу від Республіканського Риму до імперіалістичного.
Досліджуючи дану роботу пані Євгенії, особисто для себе я виділив декілька негативних моментів, які не дали в повній мірі розібратися в цій тематиці. По-перше, не достатньо широко та чітко розкрита тема в розділі де розглядалися побічні літературні роботи, котрі відкривають більше світла з різних кутів зору на проблематику гендеру та сексуальності в релігійному та політично-культурному житті Давнього Риму. По-друге, враховуючи заснування та розвиток політеїстичного та пантеїстичного релігійного побуту римлян, я не можу погодитися на 100% з тим, що пантеон богів мав пряме відношення до встановлення статусної драбини серед соціуму. І по-третє, занадто детальний та насичений опис статевого життя римлян, на мою думку, був покликаний підняти тему, яка не була озвучена в назві та анотації до дисертаційної роботи.
Комплексно оцінивши роботу можу поставити їй оцінку 4/5.
З повагою, Максим Карпенко, бакалавр богослов’я.
