Питання служителю: Чи буде гріхом зустрічатись з жонатим чоловіком, якщо він одружився не з любові?

Питання: Здравствуйте! Меня интересует: будет ли грехом встречаться с женатым мужчиной, если женился он не по любви, а просто чтоб было. Любит он ее не как женщину, а просто как человека, как маму, папу, кошку, собаку, т.е страсти нет. Она тоже его не любит. А вот ко мне настоящая любовь мужчины к женщине, т.е страсть. При этом для брака выбрал ее, т.к я плохая хозяйка, поэтому для брака не создана, и детей не хочу. Меня бы вполне устраивало, что с ней он будет жить, а любовь-со мной. И я верная! Как быть?

Відповідь: Господь — це Бог любові, але Він говорить що «Я Бог заздрісний що карає». Це значить те що Господь є тим хто бачучи що ми служимо двом «панам», Йому та ще комусь, Він каже що буде покарання, за перелюб. Тема зради та перелюбу широко відкрита у Святому Письмі, та дана тема ні разу не виправдовувалась та не показувалась у позитивному кольорі.

Жінка може зустріти красивішого, цікавішого, чарівнішого чоловіка  і залишити заради нього свою родину. Так невірність виправдовується пошуком найкращого. Але правда в тому, що цей пошук веде до нескінченної зміни партнерів, так що невірність стає способом життя, точніше способом втратити життя. Зрештою, невірний втрачає все. Він карає себе сам. Невірність — і злочин, і кара.

Пророк Єзекиїл розповідає притчу про двох сестер, які залишили свою сім’ю заради тимчасових розваг із партнерами, які постійно змінюються. Догоджаючи своїм коханцям, вони самі знищували себе і своє майбутнє- приносили дітей у жертву ідолам і оскверняли святині, вбивали своє майбутнє і сміялися з найдорожчого. «Вони чужоложили, на руках у них кров, вони чужоложили з своїми бовванами, ба й дітей своїх, що мені породили, проводили через вогонь, їм на їжу. Та ще й до того ось що вони мені чинили: вони поганили в той самий час мою святиню і сквернили мої суботи. І саме тоді, як різали своїх дітей своїм бовванам, того ж дня входили в мою святиню, щоб її сквернити. От що коїли вони посеред мого дому!» (Єзекиїла 23:37-39). Невірність завжди саморуйнівна і самокарна: «Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ти мене забула й відвернулась від мене, неси ж кару за твої злочини й за твої блудодійства.»» (Єзекиїла 23:35). Ми бачимо, що коханці не принесуть щастя. Вони скористаються красою, але потім «люто розправляться»: роздягнуть і знечестять, зрадять суд, меч і вогонь.

Кожен із нас знає, що таке невірність і наскільки дорого вона коштує. Але деякі все ще тішать себе хибними надіями, що її шлях «якось» призведе до такого щастя, в якому буде менше правил і більше свободи. Пророки попереджають: невірність веде до безчестя та смерті, і лише повернення до Бога відновлює нашу гідність, дарує щастя бути прийнятими та коханими, вчить бути вірними.

Питання підготовив: Дмитро Войтович, бакалаврант богослов’я