Питання служителю: Что значит произносить надутые слова из послания Иуды?
Олена запитує: Что значит произносить надутые слова из послания Иуды?
Відповідь: Вітання, Олено, надсилаю вам відповідь на ваше питання. Сподіваюсь, що зміг відповісти.
Розпочинати відповідь варто із дослідження місця де написаний даний текст. Якщо прослідкувати зміст і контекст цього тексту то можна прослідкувати логіку оточення даного тексту. Починаючи із 5 тексту і до 16 включно автор послання описує лжевчителів та їхню участь, те що їх очікує, що вони заслуговують. Це в свою чергу значить, що описуються не прості люди, а ті хто невипадково, ціленаправлено вводили людей в оману своїми словами, власним вченням. Вони завжди незадоволені Богом і не згодні з Його шляхами. В 1 послання Павла до Коринтян апостол говорить про участь таких людей «Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя».
Також для кращого розуміння варто взагалі розібратись із значенням цього слова, що воно означає грецькою мовою, та яке слово використали перекладачі. ὑπέρογκος (хюперонка) — надзвичайно надутий, в переносному значенні пихатий, високомірний, гордовитий. Переклад Огієнка використовує слово «ЧВАНЛИ́ВИЙ» – який любить чванитися, схильний до чванства. Також означає і пихатий. В якому виявляється чванство, пиха. Слова передають один і той самий відтінок, це той який гордовитий, а якщо людина горда то в даному випадку вона надіється лише на себе. Дуже чітко це можна прослідкувати в описі Моава. «Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці» Ісая 16:6
Подібне невдоволення ізраїльтяни виявляли у пустелі. Буркотіння — буквально, які «проклинають свою долю». Ці люди незадоволені тим, як Бог стверджує істину і справедливість, бо бажають задовольняти свої похоті. Вони вимовляють надуті слова, не маючи на те ніяких підстав (порівнюючи «надуте марнослів’я» в 2 Петра 2:18), і надають лицеприйняття, сподіваючись, що їм дадуть відповідь тим же. Бог не приймає подібного лицеприємний і користолюбства (Дії 10:34; Як. 2:1-7).
З повагою,
Вадим Довбня, бакалаврант богослов’я
