Богословська освіта як феномен релігійного та світського освітнього простору України
Віталій Хромець. Богословська освіта як феномен релігійного та світського освітнього простору України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2019.
У даній монографії здійснено комплексне дослідження богословської освіти в Україні, розроблено її історичну та сучасну типологію.
Цінність цього дослідження ще підкріплюється і окреслення актуальної мережі саме український центрів богословської освіти. Дана книга для тих, кого цікавить перспектива розвитку богословської освіти в Україні.
Наукова монографія Віктора Хромця «Богословська освіта в Україні: релігійний і світський контекст» є важливою віхою в дослідженні богослов’я та освіти в Україні. Автор звертає увагу на проблеми взаємодії релігійних та світських освітніх систем в Україні, даний інтерес викликаний змінами в освітній системі країни та змінами в релігійності населення.
В чому особливість предметного поля богослов’я у порівнянні з іншими галузями знання про релігію? Що на практиці означають такі явища як світськість та конфесійні? Що являє собою сучасний дискурс богословської освіти та якими є тенденції її розвитку у вітчизняному освітньому просторі? Автор шукає відповіді на ці та інші актуальні богословські запитання, а також ретельно аналізує етапи історичного становлення та законодавчого врегулювання практик богословської освіти в Україні.
Віталій Хромець на початку своєї монографії окреслює межі чого хоче досягнути і чого прагне. Протягом дослідження він намагається давати відповіді та ґрунтовно підходити до поставлених питань. Автор протягом свого дослідження намагається займати сторону спостерігача. Наводить погляди різних конфесій
Дана книга складається з трьох розділів, кожен з яких висвітлює відповідну проблематику, враховуючи як історичний, так і сучасний контексти. Перший розділ акцентує увагу на розвиток богословської освіти у різні періоду на теренах нашої держави, починаючи з Київської Русі і аж до сучасності. В другому розділі автор досліджує взаємодію релігійних та світських освітніх систем в Україні. Третій розділ в свою чергу відкриває релігійну освіту у контексті європейських та світових трендів.
Доволі сильною стороною цієї монографії є ґрунтовний аналіз проблеми, який в свою чергу засновується на надійних джерелах і ретельне дослідження сучасних та історичних аспектів богословської освіти в Україні. Автор пропонує свій власний погляд на проблему, оцінює переваги та недоліки різних підходів до розвитку богословської освіти в Україні.
Варто відзначити, що книга буде нелегкою для розуміння тих, хто не має належного фахового знання у даній темі. Цю книгу читати легко якщо ви науковець, адже мова написання якраз наукова, чимала кількість термінів, словосполучень, концепцій.
Під час прочитання мене не покидала думка, що під час опису світської богословської освіти вона максимально подібна до релігієзнавства. Автор в підрозділі 1.3,5,6. окреслює різницю між релігієзнавцем та неконфесійним богословом. І на мою власну думку, розмежування вдалось не повністю, адже пояснюючи про позаконфесійного богослова мене не покидала думка, що це релігієзнавець. Наприклад: «допитливий студент світського університету вивчатиме богослов’я скоріше з метою поєднати богословські знання із загальними, побудувати універсальний світогляд, в якому богослов’я займає почесне, але не виняткове місце. У світському закладі вищої освіти все навпаки: освіта міждисциплінарна (якщо міждисциплінарність відсутня, це часто розглядається як суттєвий недолік), навчання підкорене, крім професійних завдань іще загальноосвітнім, проживання в гуртожитку передбачає спілкування з невіруючими». А тепер про релігієзнавця: «релігієзнавець повинен бути світоглядно нейтральним до предмету свого дослідження, тобто його релігійна та безрелігійна позиція не має впливати на його судження про предмет його вивчення». Там і там є основна подібність – абстрагування від будь якої конфесії і дослідження всього, що пов’язане із релігією. Загалом в даних розділах автор неповністю досягнув поставленої цілі, хоча він приділив достатньо часу і чітко та аргументовано описав кожну із сторін, та у фундаментальному – це однакові поняття.
У цілому, книга Віктора Хромця «Богословська освіта в Україні: релігійний і світський контекст» є цінним дослідженням у галузі богослов’я та освіти в Україні, що висвітлює важливі питання взаємодії релігійних та світських освітніх систем в країні. Книга може бути корисною для науковців, викладачів та студентів, які зацікавлені в цій проблемі, а також для широкої громадськості, яка цікавиться розвитком освіти та релігії в Україні.
Вадим Довбня, бакалаврант богослов’я