Головащенко С.І. Дослідження та викладання Біблії в Київській духовній академії XIX – початку XX ст.: Монографія. – К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви, 2012.

Бібліографічна довідка про автора: 

Сергій Іванович Головащенко – доктор філософських наук, професор, відомий український дослідник Біблії, релігієзнавець, історик і філософ. Народився 15 листопада 1947 року в селі Новосілки Острозького району на Рівненщині. Випускник Київської духовної академії та Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Автор понад 300 наукових праць, серед яких більше 10 монографій. Найважливіші публікації: «Ідея моралі у філософії Ісуса Христа» (1991), «Теологія і наука в діалозі» (2004), «Релігійна культура та національна свідомість» (2008), «Дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії XIX – на початку XX ст.» (2010).

Коротке резюме з прочитаного матеріалу

У своїй монографії «Дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії XIX – на початку XX ст.» Сергій Головащенко розглядає історію вивчення Біблії у Київській духовній академії, а також визначає роль академії у формуванні православної доктрини в Російській імперії.

Критична оцінка прочитаного

Загалом, монографія Головащенка Сергія «Дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії XIX – на початку XX ст.» є високоякісним науковим дослідженням, яке розкриває важливу тему, пов’язану з історією дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії. Автор розглядає багато аспектів цієї теми, використовуючи різні джерела, а також власний досвід дослідження Біблії.

Головна ідея, яку розвиває автор, полягає в тому, що дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії має важливе значення для релігійного та культурного життя України. Автор ставить перед собою завдання розкрити історію дослідження та викладання Біблії у КДА, а також проаналізувати внесок провідних представників цієї академії у розвиток біблійної науки. Така тема є досить актуальною, оскільки історія дослідження та викладання Біблії є важливою складовою історії української культури та релігії. Крім того, дослідження Головащенка має практичне значення для сучасних дослідників біблійної науки, а також для педагогів, які викладають релігійні дисципліни.

Читацькою аудиторією монографії є переважно вчені, дослідники біблійної науки, студенти теологічних університетів.

Крім того, автор відмічає важливу роль його попередника в Київській духовній академії — протоієрея Василя Щурата, який розпочав роботу над створенням українського перекладу Біблії ще в XIX столітті. Головащенко досліджує розвиток цього проекту після смерті Щурата, який не був завершений, а також інші аспекти вивчення та викладання Біблії в Київській духовній академії в розглянутому періоді.

Автор займає позицію історика-дослідника, який намагається об’єктивно і точно представити історію вивчення Біблії в Київській духовній академії. У своїй роботі він виступає проти ідеї про невідповідність вивчення Біблії сучасним реаліям та пропагандує важливість вивчення священного письма як вічного духовного надбання.

Автор добре справляється з поставленим завданням, досліджуючи історію вивчення Біблії в Київській духовній академії та його вплив на українську культуру.

Наскільки успішно автор справляється з поставленим завданням?

Головна мета дослідження полягає в тому, щоб показати розвиток інтерпретації Біблії у Київській духовній академії у XIX-XX столітті. У цілому автор успішно справляється з поставленим завданням, досліджуючи інтерпретаційну історію Біблії в КДА, і представляє читачеві досить повну картину.

Чи досягає він своїх цілей?

Автор досягає своїх цілей, він презентує інформацію з високою точністю і багатою вивченістю. Дослідження Головащенка створює якісний внесок у розвиток знань про інтерпретаційну історію Біблії в Україні, інформуючи про майже забуті засоби і методи навчання Біблії в академічному середовищі.

Наскільки широка/вузька розглянута проблема?

Автор Головащенко досліджує інтерпретаційну історію Біблії в КДА з XIX по початок XX століття, зосереджуючись на питаннях методів викладання та інтерпретації Біблії в академічному середовищі. Розгляд проблеми можна вважати вузьким, оскільки дослідження зосереджується на конкретному інституті і діапазоні часу.

Наскільки об’єктивним є автор?

У цілому, автор показує об’єктивний погляд на досліджувану проблему. Він не намагається приховати будь-яку інформацію і не відстоює якоїсь конкретної позиції.

Тема, що розглядається, є досить актуальною, оскільки стосується вивчення Біблії, яке є важливим аспектом християнської духовності. Крім того, автор показує, як впливали на цей процес політичні та соціальні перетворення, що є актуальним і в сучасному контексті.

Автор займає об’єктивну позицію, стараючись аналізувати події та підходи до вивчення Біблії без попередніх упереджень. Автор не виступає проти якої-небудь позиції, але показує різні підходи та їх переваги та недоліки.

Успішність автора в справлянні з поставленим завданням є досить високою, оскільки він детально досліджує історію вивчення Біблії у Київській духовній академії, а також аналізує інформацію.

Оцінка прочитаного

В цілому, книга «Дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії XIX – на початку XX ст. Монографія» Головащенка Сергія є дуже цікавою та інформативною для тих, хто цікавиться історією та філософією релігії в Україні.

Автор звертає увагу на історичний контекст, в якому знаходилася Київська духовна академія, та на викладання Біблії в цьому навчальному закладі. Він ретельно проаналізував різноманітні підходи та методи викладання Біблії, що використовувалися в Київській духовній академії в період з XIX по початок XX століття. Автор також проаналізував взаємозв’язок між викладанням Біблії та розвитком української національної свідомості, а також роль викладання Біблії у формуванні духовної культури українського народу.

Однак, в деяких місцях книга може здатися складною для тих, хто не має достатньої кількості знань про історію та філософію релігії. Деякі розділи можуть здалися занадто технічними та переповненими інформацією. Крім того, у книзі можна помітити невеликі неточності та помилки, що потребують уважності з боку читача.

Незважаючи на ці недоліки, книга Головащенка Сергія є цінним внеском у вивчення історії та філософії релігії в Україні.

Далі автор детально розглядає історію викладання Святого Письма в Києво-Могилянській академії, яка на той час була провідним освітнім закладом в Україні. Головащенко Сергій висвітлює внесок таких видатних вчених, як Петро Могила, Іларіон Свєнціцький, Іван Виговський та інших, у розвиток біблійних наук в Києво-Могилянській академії. Також автор звертає увагу на роль інших установ, які відігравали важливу роль у розповсюдженні знань про Біблію, зокрема, Слов’янської комісії, що виникла у Київській духовній академії, інституту грецької філології, що належав Університету святого Володимира, та інших.

Підсумовуючи, можна сказати, що головною ідеєю книги «Дослідження та викладання Біблії у Київській духовній академії XIX – на початку XX ст. Монографія» є розгляд історії вивчення Святого Письма в провідних установах духовної освіти України. Автор бере на себе завдання дослідження внеску окремих вчених і наукових установ у розвиток біблійних наук в Україні та показує важливість вивчення Святого Письма у контексті духовної освіти.

Автор — Нікіта Кукса