Під час війни чимало християн, які до цього діяли лише всередині церкви, почали допомагати за її межами
Розповідає Світлана Кучеренко (Цілінська), Спрингфілд, Міссурі, журналістка, засновниця медіапроєктів «Чудеса Бога на війні» та «Для своїх інфо»
Ваша оцінка діяльності українського протестантизму за минулий рік або з початку російського вторгнення.
Загалом, волонтерська діяльність активізувалась із початком повномасштабного вторгнення. Багато християн, які до цього працювали всередині своєї спільноти, або церкви, почали шукати засоби, як допомогти людям зовні. Я знаю багато випадків,навіть серед моїх знайомих, в центральних районах України, на Вінниччині, Хмельниччині. Там започатковували пункти прийому переселенців у молитовних приміщеннях, готували їжу, і зараз це роблять. Наприклад, церква “Жива надія” (м.Київ), де я донедавна була членом церкви. Якщо до повномасштабного вторгнення вони раз на тиждень годували охочих в неділю, після зібрання, то наразі щодня ті особи отримують гарячу їжу. Духовна їжа теж стала доступнішою, бо зібрання проходить щодня, а не як раніше – один-два рази на тиждень.
Активізувались волонтери в інформаційних напрямках. Наприклад, в створеному мною чаті “Для своїх інфо” на початку російського вторгнення перебувало майже 3000 людей. Вони обмінювались інформацією, де взяти гуманітарну допомогу, як можна допомогти, яким чином посприяти, щоб переселенці мали житло чи якійсь потрібні речі, гарячу їжу. Люди пропонували й особисте житло, якщо самі виїжджали за кордон – пропонували одновірцям, або тим, кому довіряють.
Вважаю, що християни стали відкритішими з початку повномасштабного вторгнення. Відкритими до потреб суспільства, до служіння й допомоги.
#опитування2023
