Чоловіче Євангеліє
Де живуть чоловіки? На роботі.
Замість переконувати вас нудною статистикою, давайте покажу фрагмент (0:17-1:52) відео з репертуару “Дизель шоу”, яке, я думаю, ви всі знаєте й любите так само, як я.
Досить часто чоловіки саме з роботою пов’язують свій статус, цінність, самооцінку. Вони менше часу витрачають на освіту, ніж жінки, раніше починаючи професійний шлях.
Вони більше розпоряджаються собою, частіше ставлять роботу вище за сімейні обов’язки, готові працювати понаднормово, братися за складні, фізично тяжкі й небезпечні завдання. Сховатись у роботу від сімейних проблем чи розлучення — типова чоловіча стратегія. Забезпечувати сім’ю — головний прояв мужності у розвинених країнах.
КОЛИ й ДЕ проповідувати чоловікам? На роботі. Колеги, співробітники, напарники — це ті, до яких чоловіки прислухаються, на яких рівняються, про яких думають.
ЯК проповідувати чоловікам? А от це — набагато складніше питання.
Кого слухають чоловіки? У першу чергу чоловіків. Як кажуть, чоловік би ліпше слухав свою дружину, якби вона була стуком у двигуні автомобіля. Чоловіку буває легше прислухатися до іншого чоловіка, ніж до жінки, це правда. Але — до якого чоловіка? Бездомного? Алкоголіка, наркомана? Злочинця у в’язниці? Жебрака?
Що успішнішим в очах чоловіка є інший чоловік, то автоматично більшу вагу набувають слова й спосіб життя того чоловіка. Політики, спортсмени, бізнесмени — ось чоловічі авторитети. Впливові, сильні, заможні.
А тепер — увага! З кого складається типова християнська громада в Україні? Чоловіки працездатного віку там рідко становлять більшість. А якщо вони там і є, то їм говорять, що головне — це служіння Богу. Тобто суто церковна діяльність. А все інше земна суєта й втрата дорогоцінного часу й зусиль.
Мені подобається бізнесова філософія чоловіків, які не живуть, щоб тільки працювати. Вони працюють, але й відпочивають, мандрують, спілкуються, приділяють час дружинам і дітям. Усе це прекрасно й гідно. Однак питання залишається.
Як проповідувати чоловікам? Як стати для них авторитетом, до якого вони ЗАХОЧУТЬ дослухатися? Чиїм способом життя вони будуть цікавитися, а не воротити носа від спроб їх релігійно “зазомбувати”.
У Біблії професійно успішні праведники — також дефіцит.
Апостол Павло як виробник наметів тут не годиться. Він їх робив тимчасово, у Коринті, під час звинувачень у фінансових зловживаннях. Та й не знаємо ми нічого про його досягнення у цій сфері. Таке собі — підпрацювання. Ум і серце він вкладав у інші речі. Павло — перш за все суперпастор. А ми зараз не про пасторів.
Залишаються Йосип, Давид із Соломоном і Даниїл. Царів я би не брав. Давид був майстром агресивної війни. Про нього мають ЗСУ вивчати. Царювання Соломона, крім будівництва Храму, було різного ступеня відступом від Божих принципів.
От Йосип і Даниїл мають чимало спільного. Обидва — раби, чий професійний успіх стався на чужині. Вони там опинилися не зі своєї волі. Стали жертвами чужих гріхів. Язичницькі царі поставили їх собі на службу. Й обидва зуміли побачити у принизливо-спокусливих обставинах високу мету. Йосип вірив, що робота в Єгипті є виконанням його пророчих снів, і шукав зустрічі з фараоном. Даниїл чинив опір царській сваволі й навіть дорікав царям. Але коли його хотіли зробити губернатором одної з провінцій Вавилонської імперії, він відмовився, залишившися у царському палаці.
І все ж моя головна симпатія — на боці Даниїла. Єгипетські реформи Йосипа зробили Єгипет супердержавою. Але перетворити сотні тисяч біженців на рабів, коли у твоїй країні є хліб — хіба то ідеальний шлях? Фактично, через чотириста років його нащадків покріпачать за такою ж самою схемою, як він колись покріпачив ханаанців.
А от Даниїл — це той, про якого можна сказати, як про Самуїла, що він примудрився служити Богу посеред гріха й беззаконня.
Даниїл — це походження, таланти, зовнішність, здатність до освіти. Воістину царське утримання. Це уміння переконати будь-кого. Готовність ризикнути. Мудрість, що перевищує звичайні показники (Дан.1).
Цар порівнював Даниїла з язичницькими авторитетами — й ті на його фоні були нічим.
Навіщо працювати? Щоб забезпечити себе й сім’ю. Бо гроші — це можливості й свобода. Але професійний успіх — це також потужний засіб впливу. Він приносить публічність, робить тебе прикладом, піддає тебе загальній увазі. Й той, хто витримає цей тиск, стає лідером думок.
Політик? Бен Карсон — видатний нейрохірург і пізніше міністр в уряді Дональда Трампа. Його інтерв’ю телеканалу “Надія” уже має 2,5 млн переглядів. https://www.youtube.com/watch?v=f78uyNYbAus
Спортсмен? Усейн Болт — спрінтер, багатократний чемпіон світу. На Нетфліксі є біопік зі згадками про його віру. https://www.netflix.com/watch/80135360
Бізнесмен? Мільярдер Девід Ґрін, про віру якого написав “Форбс”. https://www.forbes.com/sites/kerryadolan/2023/02/13/this-billionaire-is-a-donor-behind-the-jesus-focused-super-bowl-ads
Професійний успіх — це і є Чоловіче Євангеліє. Не говори мені, як жити. Покажи, і я спитаю сам.
Максим Балаклицький
