Запитання служителю: Мой друг атеист и я бы хотела привезти его к Богу
Мія притає: Здравсвуйте. Мой друг атеист и я бы хотела привезти его к Богу. Но он вообще не хочет и сразу разджражается когда речь идет об этом рассталяет границы. Что делать?
Відповідь: Добрий день, Мія. Дякуємо за питання, тут справді важливо зазначити кілька аспектів, які допоможуть зрозуміло в цілому логіку євангелизму, тобто як правильно звіщати Євангеліє. Отже, почнемо з того аспекту, що Бог для кожного діє на тому рівні, де людина може Його сприйняти текст з Дії 14:17 це описує так: «але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.». Бог точно являв Себе у житті кожної людини, і зараз продовжує це робити, Бог свідчить про Себе. Що ж Вам з цим робити? У Кол 4:3 Павло пише: «Моліться разом і за нас, щоб Бог нам відчинив двері слова, звіщати таємницю Христову, що за неї я й зв’язаний». Тут він закликає церкву молитись, щоб Бог відкрив двері для свідчення, а двері в як правильно символізують можливості у біблійному контексті. Тобто Павло просить, щоб люди молились, щоб Бог створив можливості для свідчення, або як це сказано в тексті «відрив двері слова». Після усвідомлення того, що Бог уже діє в житті Вашого друга, потрібно просити у Бога про можливість засвідчити йому про це, просити про те, щоб Бог міг достукатись до нього, створив можливість. Це насправді дуже важливо зрозуміти, що ми як люди не може просто переконати когось, закидати аргументами, навіть правильними. Тільки Бог може відкрити можливості а нам потрібно тільки скористатись цією можливістю. А також просити у Бога про спроможність побачити цю можливість та скористатись нею. Ваш друг може раптом сам запитати про Бога, або про церкву, проте найголовніше не навʼязуватись. Також Вам може допомогти шкала сприйняття людьми вістки, та зрозуміти на якому рівні знаходиться Ваш друг. Коротко опишу їх тут, так як в інтернеті не можу знайти її. Умовно поділять людей літерами на категорію А, які готові прийняти вістку, та Б, які не готові. Найнижчій рівень Б5 — агресивно налаштовані до всіх віруючих. Б4 — байдужі до вісника і до вістки. Б3 — сприймають вісника, тобто християнина, як людину, християнин має певний авторитет як людина, але не приймають вістку. А2 — коли людина готова підтримати духовну розмову коли її почне хось інший, готова прийти на якийсь захід по типу молодіжки, якщо запросять. Вона відкрита до ініціатив, але сама не проявляє ініціативу. А1 — це коли людина сама шукає Бога, скрізь і всюди, її не потрібно кликати, вона сама проявляє ініціативу.
Отже, Вам потрібно визначити на якому рівні Ваш друг, і якщо нижче ніж на А2 то увесь цей час просто спілкуватись на життєві теми, бути прикладом, та просити у Бога про можливості. Це і є євангелизм насправі, коли ми просимо у Бога про можливість засвідчити, уважні до того, щоб побачити цю можливість, та просимо, щоб Дух Святий вів нашу розмову, коли ми спілкуємося.
Ну і в заключення ще один аспект, який відкриває Боже ставлення до нашого свідчення і служіння в цілому. В книзі пророка Ісаї, 55 розділ, вірші 10 і 11, можна прочитати наступні слова: «Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!». Божий принцип — Його дія має привести до результату. Бог бажає, щоб наше свідчення приносило плоди, а тому коли не бачите цього плоду, то знову нагадуйте ці слова, просіть про відкриті можливості а також про Духа Святого, Який буде вести у розмові, направляти думки, та дасть відчуття моменту.
Іван Майєр, бакалаврант богослов’я
