Запитання служителю: Питання стосовно Притчи 6:16
Антон запитує: О чем речь и как он поможет современном мире?
«Вот шесть, что ненавидит Господь, даже семь, что мерзость душе Его. Притчи 6:16
Відповідь: Доброго дня, Антон!
Щоб відповісти на це запитання треба подивитися на весть уривок:
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
У уривку автор говорить,що Бог ненавидить і вважає мерзотою. ЦІ дії вважаються аморальними і відносять до духовних пороків, які руйнують особисте життя, та суспільство.
- Пишні очі, це коли хтось вважає кращім себе за інших, нехтування іншими. Гординя відділяє людину від іншої та від Бога
- Брехливий язик, це, коли брехня сіє розбрат, руйнує дружбу та довіру.
- Руки, що кров неповинну ллють, це насилля, наприклад, це банди, коли насилля у сім’ї, злочини проти невиннх.
- Серце, що плекає злочинні думки. Серце і Біблії передбачає думки. Це внутрішній стан людини Це погані думки, якщо навіть не були зроблені.
- Ноги, що сквапно біжать на лихе, це наступний крок після серця. Людина яка робить погані вчинки завжди.
- Свідок брехливий, що брехні роздмухує, це брехня яка підриває справедливість. А також цей свідок порушує заповідь Божу:
Не свідкуй неправдиво на свого ближнього! Вих. 20:16
- Хто розсіває сварки між братів, це людина,яка провокує на конфлікти і хоче,щоб був розбрат між особами.
Цей уривок може допомогти у сучасному світі тим, що показує який я. Ми всі недосконалі і тому ми бачимо ці застереження і вдосконалюємо свій характер. Уникаючи цих вад, ми стаємо ближче до Бога.
І по-друге,ці вади руйнують суспільство. А коли ми притримуємося цих принципів, суспільство гармонійно строїть взаємини.
По-третє Коли ми дотримуємося ці правил, ми стаємо ближче до Бога.
Цей уривок актуальний теперішній час, як і в минулому, тому що моральні проблеми залишились такі ж самі.
З повагою, Андрій.