Запитання служителю: Что такое слово ‘наушник’…?
Антон запитує: Притчи 16:28 Человек коварный сеет раздор, и наушник разлучает друзей. Что такое слово ‘наушник’ и что оно значит в этом тексте?
Відповідь: Добрий день Антон!
Дякую за це запитання, воно є дуже актуальним у наш час, коли спілкування і відносини між людьми часто піддаються випробуванням. Щоб зрозуміти текст Притчі 16:28, давайте детальніше розглянемо, що означає слово «наушник» і як його значення розкривається у контексті цього вірша.
Слово «наушник» у біблійній мові означає людину, яка поширює плітки, наклепи чи зловмисні чутки. Це слово походить від старослов’янського виразу, що буквально означає «той, хто шепоче на вухо». У сучасній мові воно відповідає поняттям «наклепник», «пліткар» або «інтриган». Тобто, це людина, яка використовує слова, щоб розпалювати ворожнечу між іншими.
У цьому вірші ми бачимо дві групи людей: «коварний» (зловмисник) і «наушник». Обидва персонажі є джерелом розбрату. «Коварний» сіє роздор, вказуючи на людину, яка цілеспрямовано створює конфлікти. А «наушник» — це той, хто руйнує навіть найміцніші дружні стосунки, використовуючи хитрість, брехню і маніпуляцію.
Це застереження має глибокий духовний зміст. У Біблії багато говориться про те, наскільки важливі наші слова і як вони впливають на оточення. Наприклад, у Притчах 18:8 читаємо: «Слова наклепника — як ласощі: вони проникають у нутро живота». Тобто плітки можуть здатися привабливими чи цікавими, але вони мають руйнівну дію, адже осідають у серці й отруюють душу.
Ця тема також розвивається у Новому Завіті. Апостол Павло закликає християн уникати таких проявів у своєму житті. У Посланні до Ефесян 4:29 він пише: «Нехай жадне слово гниле не виходить із ваших уст, але тільки добре, яке може збудовувати у вірі, щоб воно подавало благодать тим, хто чує». Це підкреслює, що наші слова мають бути інструментом миру і добра, а не зброєю для руйнування відносин.
«Наушник», про якого говорить Соломон у Притчах 16:28, є протилежністю християнських цінностей. Така людина не лише руйнує дружбу, але й чинить гріх перед Богом. Адже Господь закликає нас до взаємної любові: «Заповідь нову даю вам, щоб ви любили один одного; як я вас полюбив, так і ви любіть один одного» (Івана 13:34).
Цей текст нагадує нам, наскільки важливо остерігатися своїх слів і вчинків. Ми повинні бути уважними до того, що говоримо, і пам’ятати, що кожне слово може як зцілювати, так і раняти. У світі, де інформація поширюється миттєво, особливо важливо відмовитися від пліток і наклепів, бо вони не лише руйнують стосунки, але й засмучують Господа.
Тож нехай цей вірш стане для нас закликом до того, щоб прагнути миру і збудовувати міцні стосунки на основі любові, щирості й довіри.
З найкращими побажаннями,
Андрій
