Рецензія на дисертацію Росовської Ірини Юріївни «Сучасні проблеми співвідношення правових та релігійних норм у регулювання суспільних відносин в Україні»
Росовська І.Ю. Сучасні проблеми співвідношення правових та релігійних норм у регулюванні суспільних відносин в Україні: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.01 — теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Приватний вищий начальний заклад «Університет Короля Данила». Івано-Франківськ, 2021. 16 с.
Дисертація присвячена дослідженню взаємозв’язку між правовими та релігійними нормами в Україні. Основний аргумент авторки – необхідність гармонізації цих норм задля ефективного регулювання суспільних відносин. Росовська показує, що релігійні цінності відіграють важливу роль у формуванні морального та правового поля, навіть у світській державі, якою є Україна.
Авторка ставить під сумнів абсолютне розділення релігії та права, обґрунтовуючи це тим, що українське суспільство історично формувалося під впливом релігійних традицій, які впливали на законодавство та правову культуру.
Питання співвідношення релігії та права є надзвичайно актуальним, особливо в умовах зростання ролі релігійних інституцій в суспільному житті. В Україні це питання набуває ще більшого значення через історичні, соціокультурні та політичні особливості розвитку правової системи.
— З одного боку, Конституція України закріплює принцип світськості держави.
— З іншого боку, релігійні норми впливають на моральні орієнтири суспільства, що неминуче позначається на правовому регулюванні.
Дослідження Росовської є важливим внеском у розуміння цієї проблематики та пропонує можливі підходи до її вирішення.
Авторка ставить перед собою такі цілі:
— Проаналізувати сучасні проблеми взаємодії правових та релігійних норм.
— Виявити їхні спільні та відмінні риси.
— Запропонувати рекомендації щодо вдосконалення механізмів їх гармонізації.
Цільова аудиторія – науковці, юристи, правники, релігієзнавці, законодавці та всі, хто цікавиться правовим регулюванням суспільних відносин у світському, але релігійно орієнтованому суспільстві.
Росовська відстоює необхідність гармонізації правових і релігійних норм через компромісний підхід, коли державне право визнає вплив релігійних норм, але водночас зберігає свою автономію.
Авторка критикує:
— Радикально-світський підхід (коли право і релігія повністю відокремлені), оскільки він ігнорує суспільні реалії та культурні особливості.
— Теократичний підхід (домінування релігійних норм у правовій системі), оскільки він суперечить принципам демократії та верховенства права.
Росовська доводить, що правові та релігійні норми можуть співіснувати в єдиному правовому просторі за умови дотримання балансу між ними.
Методи дослідження:
— Історико-правовий метод (аналіз розвитку правових і релігійних норм у різні історичні періоди).
— Порівняльно-правовий метод (зіставлення підходів до співвідношення права і релігії в різних країнах).
— Системно-структурний метод (вивчення релігійних і правових норм як елементів єдиної правової системи).
Дисертація містить ґрунтовну джерельну базу: нормативні акти, міжнародні правові документи, праці правознавців і релігієзнавців. Виноски оформлені коректно, цитати точні, що свідчить про високу академічну культуру автора.
- Глибокий аналіз: авторка комплексно розглядає проблему та надає вагомі аргументи.
- Практична значущість: робота може бути корисною для вдосконалення законодавства.
- Наукова новизна: дослідження дає нові підходи до гармонізації правових і релігійних норм.
- Ясність і структурованість: текст добре організований, виклад логічний.
- Об’єктивність: Росовська не займає крайніх позицій, а пропонує компромісний підхід.
Більший акцент на юридичних аспектах: було б корисно глибше розглянути соціологічний аспект – ставлення громадян до релігійних норм у праві.
Дисертація Ірини Росовської «Сучасні проблеми співвідношення правових та релігійних норм у регулюванні суспільних відносин в Україні» є ґрунтовним науковим дослідженням, яке робить вагомий внесок у правознавство та релігієзнавство.
Авторка не лише аналізує проблему, а й пропонує конкретні рекомендації для її вирішення. Дисертація відповідає всім вимогам до наукових робіт, а її результати можуть бути використані в юридичній практиці, законотворчій та освіті.
