Новий переклад Біблії українською мовою

Одним із основних напрямків діяльності Біблійних Товариств є переклад Біблії. Тож відразу після відновлення роботи Українського Біблійного Товариства (УБТ) в 1991 році постало питання про новий переклад Біблії сучасною українською мовою.

І хоча Церква не зовсім була готова до цього, але потрібно було займати ці нові рубежі, адже в Україну прийшла свобода розповсюдження Слова і проповіді Євангелія…

Відповідальність за здійснення цього проекту була покладена на віце-президента УБТ, професора Дмитра Степовика. УБТ запросило доктора богослов’я Рафаїла Турконяка, знавця давньогрецької мови, який з 1975 року займався біблійною текстологією. За дорученням патріарха Йосипа Сліпого він розпочав тоді переклад українською мовою знаменитої Острозької Біблії – першого повного перекладу Святого Письма церковнослов’янською мовою, надрукованого 1581 року. Старий Завіт цього видання був перекладений з тексту Септуагінти. Однак самим перекладом о. Рафаїл обмежитися не погодився, – для точнішого перекладу церковнослов’янського тексту він звернувся до мови оригіналу і провів глибокий критичний аналіз тих древніх рукописів грецькою та іншими древніми мовами, які були використані для перекладу того чи іншого уривка, у випадках, коли виявлялися різночитання.

Ця праця була розпочата як проект однієї християнської деномінації – Української Греко-Католицької Церкви. Однак, цьому проекті з науковця, який захоплювався вивченням літургії і якого зовсім не приваблювало дослідження біблійної текстології, народився вчений богослов-бібліїст, котрого 1993 року УБТ запросило зробити новий повний переклад Біблії сучасною українською мовою.

Первинний план Біблійного Товариства полягав у тому, щоб спочатку здійснити переклад і редагування Нового Завіту з давньогрецької мови, а після цього продовжити переклад Старого Завіту. При чому робити це не з давньоєврейського тексту, підготовленого масоретами, а із Септуагінти – древнього перекладу Святого Письма давньогрецькою мовою, який існував уже за часів Ісуса Христа. Слід зазначити, що євангелісти та інші апостоли, які писали Новий Завіт грецькою мовою, часто при цитуванні Старого Завіту використовували саме текст Септуагінти, а не робили свій власний переклад з давньоєврейського тексту, хоча й були євреями. Крім того, Кумранські рукописи, що містять тексти Старого Завіту, які були написані не пізніше 60-х років н. е., у багатьох місцях відповідають Септуагінті, а не Масоретському текстові.

До 1997 року о. Рафаїл закінчив переклад усієї Біблії. Цей первинний переклад опрацьовувався міжконфесійною редакційною групою під керівництвом професора Дмитра Власовича Степовика, і за участю Лесі Звонської-Денисюк, висококваліфікованого знавця давньогрецької мови, автора першого в Україні підручника цієї мови. Богословську експертизу нового перекладу проводили професор Володимир Домашовець (проживає в Канаді) та Марта Рик. Було намагання залучити до цієї праці українських мовознавців найвищого рівня, однак плідної співпраці організувати не вдалося.

На початку планувалося, що повний переклад і редакція Біблії будуть завершені до 2000 року. Однак, ці дати виявилися занадто оптимістичними (із всесвітнього досвіду відомо, що на такий проект потрібно приблизно 15 років праці підготовленого колективу). Так що до середини 1999 року було закінчено редакцію тільки Нового Завіту. Але коли цей «готовий до друку» текст представили на Правління УБТ, то виникли деякі заперечення, і сам перекладач не давав згоди, щоби під цим випуском Нового Завіту стояло його ім’я: в багатьох випадках для того, аби зберегти красиву українську мову, прийшлося дещо спростити або «підправити» текст оригіналу. Але при перекладі Божого слова такі відхилення не припустимі.

Таким чином постало питання про звірку біблійного тексту, який пройшов літературну редакцію, з оригіналом і узгодження остаточної редакції з о. Рафаїлом Турконяком. Для цієї мети запросили мене, – на новостворену посаду референта нового перекладу Біблії. На той час я працював у Москві директором Відділу інформації Євро-Азійського відділення Церкви адвентистів сьомого дня, який скеровував роботу мережі християнських мас-медіа та телерадіоцентрів «Голос надії» цієї деномінації на території СНД, а також був головним редактором християнського популярно-богословського та інформаційного журналу «Адвентистский весник».

І тоді, звіряючись з текстом оригіналу та десятками інших перекладів, проводився пошук найкращих фраз та слів, які можна було б використати для остаточної редакції біблійного тексту; водночас створювалися українські словники біблійних мов, оскільки ґрунтовних словників до цього часу не існувало. Ця кропітка, одноманітна, однак відповідальна і творча робота часом тривала далеко за північ, щоб наступного дня все було готове до плідної співпраці з о. Рафаїлом Турконяком. Щоранку ми зустрічаємося з ним, щоб вирішувати головні суперечності, які виникають при перекладі такого авторитетного першоджерела, як Боже Слово, як зберегти максимальну точність тексту (повної ідентичності при перекладі досягти неможливо) і водночас зробити це українською мовою, яка була б зрозумілою й легко читалася.

Кажуть, що це практично неможливо, але ми з вірою шукаємо. Часом це вдається відразу, а інколи після того, як витратили чимало часу на пошуки більш вдалого синоніма й перебрали десятки різних варіантів, як підсумок лунало авторитетне слово о. Рафаїла: «Ні! Залишимо все це для більш вільної редакції!» Адже за концепцією цей переклад повинен бути максимально дослівним, а це накладає великі обмеження на редагування.

Нелегко було знайти професійного літературного редактора. Висококваліфіковані фахівці не готові перестроюватися і приймати ті обмеження, яких вимагає робота з богонатхненним текстом, а крім того, дуже часто вони виявляли неприхований страх перед цим незнайомим для них «жанром» – біблійним текстом. Тому для цієї роботи ми запросили випускницю Львівської академії друкарства ім. Івана Федорова Ольгу Адам.

Відсутність досвіду роботи в цій сфері створювала труднощі практично для всіх членів колективу. Не менше ускладнювала справу ситуація з українським правописом. На сьогоднішній день наша мова ще не завершила своєї перебудови: те, що вчора було твердою нормою, сьогодні вже може бути хибним, і не відомо, що буде завтра. В українському мовознавстві існують різні школи, рекомендації яких дуже часто діаметрально протилежні, – під їхніми впливами перебувають члени нашої редколегії, і кожен переконаний у своїй правоті. Потрібно було знаходити порозуміння. У цьому нам допомагає текст, над яким доводиться працювати – Боже слово.

Звичайно, ми прагнемо зробити текст нового перекладу Біблії якнайзрозумілішим, проте наш пріоритет – залишатися вірними Слову і не намагатися надати красивого звучання текстові за рахунок відхилення від точності оригіналу.

2000 року закінчилася праця над Новим Завітом, і він вийшов у світ. І відразу розпочалася робота над Старим Завітом. Коли було завершено редакцію книги Буття, і ми вже працювали над остаточною редакцією книги Вихід, на правлінні УБТ підняли питання, що одні церкви користуються перекладом із грецької мови, а інші – надають перевагу перекладові з єврейського тексту – мови оригіналу і лише його використовують підчас богослужінь. Для того, щоб задовольнити всі церкви, було вирішено здійснювати обидва переклади одночасно. А крім того, поступила пропозиція Відділу «Віра від слухання» розпочати роботу над книгою Псалмів, оскільки планувалося випустити Новий Завіт, Псалми і Притчі Соломона в новому перекладі на аудіокасетах.

Дуже скоро стало зрозумілим, наскільки корисний такий підхід.

Грецька мова більш конкретна та визначена, ніж давньоєврейська, і за своєю структурою вона набагато ближча до слов’янських мов. Крім того, робили цей переклад (Септуагінту) самі євреї, для яких грецька мова була рідною, – у той час, коли давньоєврейська мова була ще живою мовою. І хоча народ уже розмовляв арамейською (одним з її різновидів), проте богослужіння проводилися саме цією мовою; нею ж переписувалося Святе Письмо. І ось ті люди, для котрих давньоєврейська мова була невід’ємною частиною їхнього життя, брали участь у перекладі, що робить його важливим джерелом для глибинного розуміння первинного (Масоретського) тексту. Однак місцями є певні різночитання між цими двома текстами, і ми намагаємося зберегти автентичність кожного з них.

2003 року завершилася робота над обома текстами книги Псалмів. Їх розіслали для апробації представникам усіх церков, які входять в Українське Біблійне Товариство. При перекладі Біблії дуже важливо дотримуватися високих стандартів, прийнятих Об’єднаними Біблійними Товариствами (ОБТ) у складі яких є і УБТ. Тому переклад із Масоретського тексту пройшов також експертизу консультанта ОБТ у Лондоні (переклад із Септуагінти таку експертизу пройшов раніше). Після остаточних редакційних узгоджень з урахуванням зауважень консультанта та представників різних деномінацій текст книги Псалмів було затверджено на засіданні Правління Українського Біблійного Товариства.

Таким чином, ми намагаємося залучити представників усіх церков, які входять в Українське Біблійне Товариство до співпраці. Особливо хочемо відзначити Інститут Біблійної термінології та перекладів Українського Католицького Університету (Греко-Католицька Церква), Українську Лютеранську Церкву і Церкву Адвентистів Сьомого Дня, які вчасно подають свої зауваження. Ми дуже вдячні їм за цю роботу; більшість із запропонованих ними рекомендацій враховуються.

Співпраця з Лютеранською церквою мала незвичне продовження. Професор Роджер Ковасіні (громадянин США з українським корінням), викладач Біблійних мов у Тернопільській духовній семінарії, став працівником Відділу перекладу Біблії УБТ. Він безоплатно здійснює експертизу перекладів з двох мов. Між іншим, так само безоплатно працює о. Рафаїл Турконяк.

На сьогодні підготовлено до друку Новий Завіт (друга редакція) з книгою Псалмів. Нова редакція пов’язана зі змінами в українському правописі, які сталися за останні роки, зі встановленням певного стилю перекладу та з налагодженням належного зворотного зв’язку з церквами. Тут також додано підзаголовки, для кращої орієнтації в тексті, виноски з поясненнями, а також паралельні місця на основі 27 грецького критичного тексту Нестле-Аланда. Практично це два видання: в одному книга Псалмів у перекладі з єврейського тексту, а в іншому – із Септуагінти. Брак коштів затримує його друк.

Уже завершено переклади книг Притчі та Буття; продовжується робота над книгами Вихід і Левітів. У даний час у Відділі перекладу Біблії оплатними є півтори ставки. Для прискорення роботи потрібна значно більша кількість фахівців. Оскільки до завершення роботи над двома перекладами Старого Завіту, що, між іншим, є прецедентом у світовій практиці перекладу Біблії, пройдуть ще роки, УБТ прийняло рішення надрукувати первинний дослівний переклад о. Рафаїла Турконяка (із зовсім незначною редакцією) із Септуагінти разом з літературно обробленим Новим Завітом.

Таким чином у атмосфері міжконфесійної згоди продовжується праця над перекладом Біблії сучасною українською мовою. Сьогодні курує роботу перекладу новий віце-президент УТБ Василь Луцишин, митрофорний протоієрей, ректор Львівської духовної семінарії Української Автокефальної Православної Церкви.

Закликаємо представників усіх конфесій до більш плідної співпраці. Бажаємо, щоб кожна церква відчувала себе учасником цього великого проекту, аби цей переклад був по-справжньому міжконфесійним. Запрошуємо всіх, кого хвилює проблема духовного відродження України, хто своїм дороговказом у житті має Книгу книг – Біблію, богословів усіх християнських конфесій, науковців та мовознавців взяти активну участь в обговоренні нового перекладу.

Закінчити хочу словами апостола Павла: «Моліться за нас!»

Богдан Качмар, референт Четвертого перекладу Біблії українською мовою