Степан запиту֚є: «Доброго дня, коли я тільки приходив до віри, я дізнався, що мастурбація гріх і не хотів визнавати це. Начебто навіть думав що не гріх, або намагався переконати себе. Теж саме і з переглядом порнографії. Також не хотів ставати християнином і дотримуватися деяких заповідей, хоча начебто хотів молитися і ходити до церкви. Це не гріх, який говориться в Євр 6:6 і 10:26,27? Начебто думав грішити і каятися навмисне чи щось таке. Я вчинив хулу на Святого Духа? Чи проститься мені?»

В очередной ночной обстрел россиянами Украины, когда двор нашего молитвенного дома, в результате работы ПВО по шахедам, время от времени озарялся розовым светом, вопрос, навязанный украинской нации на генетическом уровне – «Когда же это все закончится?», – в моей сонной голове вновь обрел свою безответную явь и злобные очертания. В такие моменты хорошо осознаёшь, что вести жизнь только в поисках ответа на этот вопрос, означало бы утрату связи с настоящей реальностью – Богом, Который обнаруживает греховность и необратимую порочность проклятой войны, вытащившей из недр человеческой цивилизации все самое мерзкое и отвратительное.

Недавно мені кинулась у вічі подібність між протестантськими консервативними конфесіями та монашими орденами. Католицька церква – не церква у протестантському розумінні. Це радше система церковних організацій, об’єднаних особою римського єпископа (тобто таких, які мешкають на території Римської імперії та визнаЮть спільний організаційний, правовий, владний центр). У католиків і православних Церква породжує Святе Письмо (пише і затверджує його), у протестантів Святе Письмо породжує церкву (віряни читають Слово Боже і слідують його нормам). 

Так от монаші ордени – це як окремі конфесії у системі протестантизму. Як протестанти визнаЮть собі подібних на підставі визнання спільного погляду на Писання, так католики – на папу римського. У православних діє система окремих незалежних церков у кожній країні. Незалежна (автокефальна) церква має свого настоятеля – патріарха, якого згадує на літургії.

Вопрос: Добрый день! Я изучила все пророчества в Библии, касающиеся 1844 года, включая информацию из книги Даниила. У меня остался один вопрос: почему в 1844 году не произошло никаких значительных событий на Земле, если это было предсказано как важное небесное событие? Спасибо!

Ответ: Добрый день! Вопрос о событиях 1844 года и их видимых последствиях на Земле представляет собой важную и обсуждаемую тему среди христиан, особенно в среде адвентистов седьмого дня.

Вопрос: Благодарю за труд и разъяснения по Библии! Я решила обратиться к адвентистам. У меня важный вопрос: сейчас идет война, и много погибших – как воинов, так и мирных жителей с обеих сторон. Многие из них, конечно, не приняли Христа. В связи с этим, будет ли возможность покаяться и быть записанным в Книгу Жизни во время Второго воскресения и второго суда? В Откровении 20:12 сказано: «И увидел я мертвых, малых и великих, стоящих пред Богом, и книги раскрыты были, и иная книга раскрыта, которая есть Книга Жизни; и судимы были мертвые по написанному в книгах, сообразно с делами своими».

Вопрос: Во 2 Царств 14:27 мы читаем: «И родились у Авессалома три сына и одна дочь, по имени Фамарь; она была женщина красивая». Однако, в 18:18 говорится: «Авессалом еще при жизни своей взял и поставил себе памятник в царской долине; ибо сказал он: нет у меня сына, чтобы сохранилась память имени моего». Как можно объяснить такое противоречие?  У него было три сына или ни одного?

Я з міста Покровськ, це Донецька область. На жаль, коли в нашу країну прийшла війна, ми в перший тиждень вирішували, виїжджали чи ні. Вибухи були ще від нас далеко, ми їх трошки чули. Наші чоловіки, мій чоловік, мій брат, чоловік моєї сестри – вони їздили до гарячих точок як волонтери, допомагали людям та вивозили їх. Тому ми там присутні були і все це переживали.