Питання: Дочки людські – це звичайні жінки, але хто такі сини Божі?

І побачили Божі сини лю́дських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали. (Бут. 6:2)

Відповідає бакалаврант богослов’я Роман Яковенко, 29.11.2023

Вітаю!

Існує припущення що дочки людські – це звичайні дівчата з людських народів, а сини Божі – це ангели які сходили на землю і вступали в статеві стосунки з тими самими «людськими дочками». Але чи так це насправді? Давайте розглянемо кого в інших текстах Біблія називає «Божими синами»?

Ця книга є збіркою свідчень і статей, об’єднаних однією темою – присутності Бога на Майдані. У збірнику публікуються доповіді учасників Революції Гідності, виголошені на конференціях «Богослов’я Майдану» і «Бог на Майдані: реальність чи міф?» в Українському католицькому університеті. Кількість сторінок — 224, ще 8 сторінок фото.

Рецензія на дисертація Подорожнього Юрія Анатолійовича на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство, національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України, Київ, 2018.

Антон спрашивает: Что такое слово ‘наушник’ и что оно значит в этом тексте?

Отвечает  Андрій Зубчук, бакалаврант богословия:

Притчи 16:28 Человек коварный сеет раздор, и наушник разлучает друзей.

Первым делом, очень вам благодарен за такой необычный вопрос! Действительно, в контексте этого текста, это слово имеет не последнюю роль в его понимании. Поэтому, для полного понимания сего текста, предлагаю вместе рассмотреть возможные значения слова «наушник». Для этого, сначала, нужно пройти несколько этапов, первый из которых – сравнение переводов. К примеру, приведенный текст был в редакции RST, но стоит взглянуть и на перевод BTI`15 этого же стиха (Пр. 16:28):

Тарас запитує: Доброго дня. Цікавить трактування даного вірша, особливо слово ‘нічого’. Що мається на увазі? Дякую)

Відповідає Андрій Зубчук, бакалаврант богослов’я:

15 Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

Дякую за таке цікаве запитання стосовно такого не звичного тексту. Особливо він здається не зрозумілим, коли прочитується без наративу, котрий як раз-таки може стати ключем до його значення. Давайте разом прослідкуємо як взагалі зав’язалася ця розмова (Мр. 7:1-2):

Олександр запитує: Як ми можемо знати Бога, що для цього потрібно?

Відповідає Андрій Зубчук, бакалаврант богослов’я:

1Кор. 15:34 Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

Дякую за таке актуальне питання! Дійсно, ми як християни маємо вірити Христа, як в нашого Бога, Спасителя та Викупителя, але як християни, можемо Його й не знати. Як говорить давня приказка: «є два типи людей – ті хто ходять в церкву та ті, хто ходять в церкву до Бога», що є дуже цікавим парадоксом.

Олександр запитує: Як можна ні про що не дбати? Або сидіти, склавши руки, або бути байдужим дубом?

Відповідає Андрій Зубчук, бакалаврант богослов’я:

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.

Після прочитання цього тексту, дійсно може з’явитися занепокоєння стосовно важливого практичне питання – що взагалі потрібно робити християнину – просто молитися чи діяти? Про що наставляє нас цей конкретний текст?