Хоспіс – це хисткий міст між життям та смертю. В Харківському обласному центрі паліативної медицини «Хоспіс» цей міст зараз переходять близько 120 людей. Деякі з них вважають, що за смертю йде нескінченна прірва, небуття. І цим людям моторошно від цієї думки. Інші ж вірять, що смерть – це ще не кінець. І ці останні впевнено і радісно проходять цей міст, міцно тримаючись за руку Божу. Розуміючи гостру потребу пацієнтів у духовній їжі, представники Східного Регіонального Біблійного Товариства України на чолі з Володимиром Агафоновим та християни різних конфесій завітали до хоспісу, який знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Луї Пастера 4-А. Для пацієнтів ця подія стала справжнім святом. Кожен із них отримав Євангеліє від Марка і Псалтир, надруковані крупним шрифтом в рамках проекту «Слово Боже в будинки престарілих» (до речі, гроші на цей проект жертвували християни всіх деномінацій).

Мы поговорим о том,
— какое влияние телевидение оказывает на наши семьи;
— в чём его преимущества и недостатки;
— как защитить детей от плохих последствий телевидения.

Слава Богу за чудові вечори пісенного служіння, які проводяться на території Буковинської конференції. 16 травня відбувся черговий вечір акапельної пісні у с. Клішківці, що на Хотинщині. Це було справжнє пісенне свято, на якому мала змогу зустрітися молодь усього району. Колективи та виконавці майже із всіх громад району брали участь в цьому служінні, були також гості з інших районів Чернівецької області.

Ранок суботнього дня 16 травня видався сонячним. Біля будинку молитви у с. Горошівці ставало все людніше. Гості з різних місць поспішали на свято, яке відзначалося в даній громаді. Більш ніж із сімнадцяти громад приїхали брати та сестри, щоб розділити радість і благословення своїх друзів у Христі. 10 років тому на місці прекрасного храму Господнього рясно росла городина. Гостей у дворі зустрічав духовий оркестр, котрий прибув із с. Стрілецький Кут, він наче вітав усіх прибулих і оповіщав людей села про те, що сьогодні свято для Господа.

27 мая в прямом эфире телеканала «Надежда» будут встречи Яна Полсена с пасторами Евро-азиатского Дивизиона и молодежью.

Бажання побувати на Польовій школі зміцнялося з тих часів, багато хто, побувавши там, вертався наповненний враженнями і починав захоплено ділитись ними. Час минав, але з багатьох обставин я й багато хто з братів і сестер не могли це зробити. Та добре, що є Всевидящий і Всезнаючий, навіть серця людські. Слава Йому! Благодійна рука Всевишнього донесла до кожного з нас, особисто, Польову школу у вигляді посібника.

В 1993 году я попал в аварию. Операция длилась одиннадцать часов. Ногу спасти не удалось, и ее ампутировали. Так как была нарушена надкостница, образовался остеомиелит, который на протяжении семи лет разрушал кость. За это время остеомиелит дал осложнение на суставы, врачи предложили операцию: отрезать пораженную часть кости.