Ось уже майже тиждень, як Галя не знаходить собі місця. В її подруги велике горе, а вона не тільки не прийшла, щоб якось утішити її, а й подзвонити не наважується. Просто вона не знає як це зробити. Як з’явитись їй на очі, – що сказати? Адже немає тих слів, які можна б було сказати на підтримку. Їй здавалося, що навіть своєю появою завдасть подрузі ще більш переживань. А куди більше? Слова також виглядали наче юродство. Те, що сталося, було незбагненим і нестепним. Ні, жодне слово не приходило Галі на думку, не, було такого слова, яке б могло якось зарадити, якось підтримати.

Вони з Валентиною подруги вже 25 років. Колись навіть працювали в одному місці. Тоді, здається, і почалася їхня дружба. В обох були сім’ї. Правда, Галя виходила заміж двічі.

1

Настя выходила замуж. День торопил день, и до свадьбы уже оставались совсем считанные дни. Лето было пасмурным и дождливым. Небо каждый день, вот уже месяц, сотрясалось от грома и молний, но на душе у Насти цвела весна.

По вечерам ливень, вновь и вновь, буквально заливал город, а Настя все эти, переполненные непогодой часы, казалось, была совершенно счастлива. Ведь звонил мобильный, и она слушала голос любимого и не могла наслушаться. О, какой это был голос! Уверенный, нежный, – голос настоящего, любящего мужчины! Сколько ясных, светлых, ласковых, нежных слов произносил её любимый Николай!

Ось і весна. Сонечко лагідно торкалося Надійчиного лиця. Вітерець був приємним і лагідним, пахло вже паруючою вологою землею. Трава витикалася звідусіль радіючи тому сонцю, та на серці у Наталки була туга. Воно, бідолашне те серце рвалося на волю, жадало любові і радості, а дівчина мусила торгувати на ринку дисками й касетами цілісінький день. Зимою хотілося скоріше дістатися додому в тепло до гарячої кави, ковдри на дивані і телевізора. І це вже було для неї щастям. А зараз хотілося іншого щастя. Хотілося свята квітів волі, хотілося радості. Її ятка стояла прямо перед метро на вході. Праворуч стояли прилавки, де чим тільки не торгували вже літні жіночки.

— І як тільки у них дістає терпіння і здоров’я стояти там кожного дня і роками! – подумала Надійка.

Ігор високий, чорнявий, стрункий на хвилинку затримався біля дзеркала – пильно поглянув сам собі у вічі. Вони горіли і сяяли дуже по-особливому. І цей вогонь подобався хлопцю.

 — Що, що вона в мені знайшла, — вимовив це, кокетуючи сам з собою, бо бачив віддзеркалення дуже гарного, впевненого в собі молодого хлопця.

  Сьогодні йому виповнилося 19 років і він поспішав на побачення з самою вродливою дівчиною на всьому білому світі. Як же давно Ігор любив Ольгу! Ще з сьомого класу, коли її, як новеньку, представив директор школи на уроці російської літератури.

  Така собі Пушкінська Ольга – білява, тоненька,

В русскоязычной протестантской прессе есть большой недостаток – ОТСУТСТВИЕ НАВЫКОВ АНАЛИЗА культурной продукции, в первую очередь, КНИГ И ФИЛЬМОВ.

Причины этого лежат на поверхности. Церкви 70 лет были заняты выживанием, лишены доступа к высшему образованию и возможности иметь свою периодику, поэтому не могли обращать внимание на такие «мелочи».

Чтобы объяснить себе и единоверцам

ВІКНА, ЩО СВІТЯТЬ

— Андрію, ти вдома? — двері рипнули за дружиною сьогодні якось особливо болісно полоснувши груди. Був ранок. Андрій прокинувся, але вставати не квапився. Якась нудьга навалилася й придавивши, не давала навіть ворухнутися. В такі ранки, коли дружина поверталася з нічного чергування в лікарні, Андрій завжди  намагався зустрічати її сніданком, поцілунком, якимись жартами, безтурботно роблячи вигляд, що все в них гаразд, а він  дуже радий її бачити, скучив за нею. Йому так хотілося бути щасливим! Тож хоча б ілюзія щастя, якщо не щастя, а чому б ні?

— Ти чи захворів, чи що? — дружина вже стояла в дверях їхньої спальні й пильно дивилася на чоловіка.

Это был августовский поход в Крымские горы. Маленькой дружной группой туристов. И восемь незабываемых дней общения с Богом. Здесь, в лесу, на холмах и равнинах, возле рек и родников Бог явил Себя. Полевые цветы, пение птиц, звездное небо, чистый воздух – каждое Его творение на земле, в воздухе и на небесах несет в себе отпечаток великой Божьей любви. В природе заложена весть надежды и утешения. На колючках растут цветы и на каждой пробивающейся из земли травинке написано, что «Бог есть любовь»