Соломина. Новела
На зупинці Надійка стояла вже давно. Холодно і похмуро. Останні дні лютого, все розтавало, мерзли мокрі ноги. Ліворуч церква, чулися дзвони недільної служби, праворуч річка Оскіл. Через ту річку вперто пролягав міст, яким їхало безліч автомобілів та автобусів.
Куди ж бо їхати? Куди?
Вже й базар за спиною став розходитися, і на зупинці товклися, штовхалися люди. Ті, що продавали щось, або купували щось цього недільного дня.