«Бабуню, хто такий Бог?» — запитала я. За вікном було темно. Десь там, я знала, скрипить стара груша, на якій вітер розхитував нашу гойдалку. Дідусь зробив її для нас. Ми завжди влітку приїздили до дідуся й бабусі в гості. Увечері ми розподілялись, хто й де буде спати. Старші Сергій та Іринка обирали для себе окрему кімнату. Наймолодшого Сашка теж брали до себе. А мені навіть не пропонували. Бабуся мене жаліла і залишала з собою в своїй кімнаті. Я, особисто, не засмучувалась від такого розподілу, хоча Сергій та Іринка робили це навмисно. Для мене час, проведений з бабусею, був часом пізнання світу.

Когда-то я случайно попала на проповедь евангелиста Джеймса Гилли. Там я услышала о Боге, о Жертве, Которую Он принес, – Иисусе Христе, и о Книге, которая рассказывает обо всём этом.

С тех пор прошло 13 лет. Я состою в Церкви христиан-адвентистов седьмого дня, в четвертой общине Днепропетровска.

Изучаю Библию, и эта книга приводит в ликование мою душу, побуждая переводить ее волшебные слова в стихи и музыку.

Свой первый сборник стихотворений, посвящённый 2000-летию Рождества Христова, я поделила на два раздела: «Радость небесная» и «Печаль земная», объединив их общим названием «Благодарю за всё!», ибо, не изведав печали не постичь и радости. И тебя, читатель мой благодарю за то, что ты есть. Молюсь о том, чтобы Бог пробудил твой разум и подвигнул его на поиск истины, и согрел твоё сердце любовью господа нашего и спасителя Иисуса Христа.

Идя по улице, вслушиваясь в суету шагов, постоянно куда-то спешащих людей, я иногда думаю о том, как много вокруг красоты, и как редко мы её замечаем, и ещё реже находим время, чтобы ею насладиться, пока она у нас перед глазами…

После напряжённого и суетного дня Ксения по давно заведённому ею обычаю, ставшему уже привычкой, вышла на свидание с природой и, сидя на пригорке, расслабясь, отдыхала. Ни о чём не думалось. От благостной тишины, всегдашней спутницы вечера, веяло умиротворением и довольством завершённого дня. Природа, готовясь к ночному покою, блаженно вздыхала запахами трав и цветов. День, догорая, роскошествовал буйством красок. И вновь, как всегда при взгляде на чарующую гармонию окружающего мира, безмолвным восторгом наполнилась душа от величавого великолепия вечереющего неба. Но к восторгу, как и каждый раз при виде заката, примешивалась какая-то тревожная грусть. Зрелище уходящего в безвозвратное прошлое дня невольно напоминало о кратковременности и нашего пребывания на этой прекрасной земле.

— ЧТО ПОБУДИЛО МЕНЯ ПИСАТЬ?

— Каждый сколько-нибудь мыслящий человек на каком-то отрезке жизни задумывается о том, для чего он пришёл в этот мир, если ужас смерти довлеет над его сознанием, подобно дамоклову мечу. А что же за порогом смерти? Эти мысли меня начали посещать ещё в детстве и зрели вместе со мной. А когда созрели вполне, то привели к Творцу, который есть причина всего существующего. События, раздумья и впечатления, накапливаясь, переполняли душу так, что хотелось поведать обо всём кому-то, и я, сложив их в рифмованные строки, записывала, раньше на бумаге, а теперь на компьютере.

Одним із основних напрямків діяльності Біблійних Товариств є переклад Біблії. Тож відразу після відновлення роботи Українського Біблійного Товариства (УБТ) в 1991 році постало питання про новий переклад Біблії сучасною українською мовою.

І хоча Церква не зовсім була готова до цього, але потрібно було займати ці нові рубежі, адже в Україну прийшла свобода розповсюдження Слова і проповіді Євангелія…

Відповідальність за здійснення цього проекту була покладена на віце-президента УБТ, професора Дмитра Степовика. УБТ запросило доктора богослов’я Рафаїла Турконяка, знавця давньогрецької мови, який з 1975 року займався біблійною текстологією. За дорученням патріарха Йосипа Сліпого він розпочав тоді переклад українською мовою знаменитої Острозької Біблії – першого повного перекладу Святого Письма церковнослов’янською мовою, надрукованого 1581 року. Старий Завіт цього видання був перекладений з тексту Септуагінти. Однак самим перекладом о. Рафаїл обмежитися не погодився, – для точнішого перекладу церковнослов’янського тексту він звернувся до мови оригіналу і провів глибокий критичний аналіз тих древніх рукописів грецькою та іншими древніми мовами, які були використані для перекладу того чи іншого уривка, у випадках, коли виявлялися різночитання.