Мене звуть Бровко Даниїл Сергійович, народився 20 травня 2001 року об 11:55 у місті Слов’янськ Донецької обл. Надалі ріс і виховувася в адвентиській родині. В мене є старша сестра, та молодший брат. Взагалі першим хто прийшли до Бога в родині це мій батько та мама, а вже потім через них до віри прийшли їх батьки.
Увидеть мир мне дал Всевышний,
возможность думать и мечтать,
жизнь и свободу подаривший,
судьбу, удачу мне понять.
Что видит, слышит и все знает
Господь про мир и про меня.
И все, что в жизни не бывает, —
Не тайна вовсе навсегда.
Давайте відкриймо Біблію та прочитаємо питання, яке задає апостол Павло: «Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідності й довготерпіння, не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння?» Рим. 2:4
Чи ти нехтуєш, питає Павло, що означає нехтувати? В іншому перекладі принижувати. Це значить давати меншу ціну ніж воно коштує насправді. Пара черевиків повинна коштувати 20 доларів, а ти говориш: «Ні, вона коштує один долар». Ти в цьому разі занижуєш вартість. Павло говорить про те, що ти принижуєш Божу доброту, любов та довготерпіння.
Розповідає Микола Василенко, адвентистський пресвітер, місто Суми.
Упродовж багатьох років Микола Василенко служив та й продовжує служить Господу. Він був пресвітером у різних громадах міста Суми, допомагав у їхньому заснуванні, брав активну участь у проведенні євангельських програм, виконував обов’язки диякона, учителя суботньої школи.
Довгий час Микола разом зі своєю дружиною проводив у себе вдома домашню церкву.
Рассказывает пастор Александр Пелах
В 7 общине города Днепр есть сестра Лилия Трофимова. У нее был рак 4 степени — злокачественная опухоль молочной железы, метастазы уже пошли по всему организму, были в мозгу, в костях, в печени.
Когда началась война она поехала в Польшу, думала, что там ей окажут более действенное лечение, потому что в Украине уже никакие методы не помогали. Там ей назначили химиотерапию, от которой стало еще хуже, и она заявила, что отказывается от химии, возвращается домой, и что умирать она хочет дома.
