В группе был задан вопрос: «Как Эллен Уайт относилась к фотографированию и к фотографиям?» Позвольте с вами поделиться ответом.

Да, этот вопрос весьма провокационный, и многие на нем спотыкаются, и у них возникает недоверие вообще к трудам Эллен Уайт. Я приведу ее высказывания, и затем мы проанализируем их.

Насчет обрезания ясно: оно дано Аврааму, а Иисус основал братство, созидаемое по вере Святым Духом.

Так нельзя противопоставлять. Авраам является отцом всех верующих, так написано. Павел пишет в послании Галатам, что Авраам поверил Богу и это вменилось ему в праведность. И он спрашивает: «До обрезания или после?». Это риторический вопрос для современников Павла, потому что они достоверно знали, что Авраам стал наследником по вере до обрезания ( традиция говорит, что лет за 15-20 до обрезания). А обрезание он сделал потому, что это был лишь знак того, что он поверил Богу. Это знак завета тех, кто уже есть праведник по вере. В Галатии этого не понимали. И Павел им объясняет.

«…но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим» (Евангелие от Марка 7:7).

Несмотря на сотни книг, и статей посвящённых обоснованию соблюдения воскресного дня, споры о том какой же, всё-таки, день христианам следует чтить особым образом, не утихают и по сей день.

подану на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій

за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Зміна ролі релігії в індивідуальному та суспільному житті України в останні десятиліття, посилення її значення в публічній сфері актуалізувало дослідження цього феномену різними науками. Крім такої безпосередньої галузі гуманітарного знання, якою є релігієзнавство, що вивчає різноманітні релігійні явища, їх розвиток та сучасний стан, до аналізу трансформацій в них беруться й інші професіонали. Соціологів релігія цікавить як соціальний інститут, істориків як еволюція історичних форм, філософів як система поглядів, в баченні місця людини в світі, психологів як певні стани, в яких людина переживає зв’язок із трансцендентним тощо. Не дивно, що й спеціалісти із соціальних комунікацій зацікавилися релігією як комунікаційним феноменом.

подану на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Ми живемо в епоху стрімкого проникнення інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя. Інтенсивність цього процесу щоразу зростає і подекуди людство із запізненням осмислює наслідки такої експансії, особливо у сфери його духовності. Очевидно, що зростання ролі ЗМІ торкається і релігійного життя, можливо не так кардинально, як сфер матеріального виробництва, побуту, освіти тощо.

подану на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Дисертація Балаклицького М.А. присвячена актуальній проблемі соціальних комунікацій – з’ясуванню медіатизації релігії як сфери соціального життя. Робота є першим у вітчизняному журналістикознавстві дослідженням становлення та тенденцій розвитку протестантської журналістики в Україні. Це дослідження форми та глибини впливу глобального процесу медіатизації на релігійну сферу України. Доцільність підходу аргументується потребою осмислити суть медіатизації релігійного життя, окреслити зародження цього процесу, простежити чинники, які відзначали його динаміку в різні суспільно-історичні періоди, виокремити сучасні тенденції медіатизації протестантизму та вивести рівень обговорення проблеми на певні прогностичні аспекти, адже у роботі розглянуто процеси, які тільки зазнають становлення (1991–2010).

представленої на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Дослідження М.А. Балаклицького присвячене актуальній темі інституалізації церковних ЗМІ на матеріалі українського протестантизму (значною мірою – нішевих видань і “міні-медіа”).

Автор демонструє відмінне знання матеріалу і розробляє нові дослідницькі території. Здобувач аналізує когерентність між інституційним розвитком протестантизму і процесами медіатизації, що робить дослідження міждисциплінарним (окрім теорії та історії журналістики задіяні методи і теми релігієзнавства, історії, соціології, теології)