на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04 – теорія та історія журналістики

На сьогодні в умовах інформаційного суспільства дослідження внеску протестантської журналістики в спільне соціально-комунікаційне річище видається досить актуальним. Особливий інтерес викликають такі поняття, як медійний образ релігії, медіакомунікації в релігійних спільнотах, зокрема протестантських конфесій, вплив конфесійних медіа як на особисте духовне життя громадян, так і на суспільне життя, а також вплив всесвітнього процесу медіатизації на релігійну сферу України. Крім того, актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю в сучасній історії та теорії журналістики такої глибокої й всеохопної наукової праці про розвиток і сучасний стан протестантської журналістики в Україні.

представленої на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Зміст автореферату дисертації, представленої до захисту, доводить, що проблематика проведеного автором дослідження є значно глибшою, аніж заявлена в назві тема, адже в роботі йдеться не тільки про ґенезу протестантської журналістики в Україні, а про актуальне явище медіатизації протестантизму, тобто представлення його образу в ЗМІ, входження протестантизму через медіа в громадське життя.

поданої на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Дисертація М. А. Балаклицького, як випливає з автореферату, піднімає цілий комплекс проблем, що – попри вибір абсолютно конкретного, чітко оконтуреного об’єкта дослідження – торкаються, по суті, функціонування всього сучасного медіапростору. У центрі уваги дисертанта – процес медіатизації, що охопив різні сфери суспільного життя, серед яких дедалі помітніше місце, після десятиліть активно-агресивного державного атеїзму, починає посідати релігія – в усьому «різнобарв’ї» її конфесій.

Актуальність теми. За останнє десятиліття у студіях багатьох науковців Європи, Атлантики й Азії концепт «медіатизація» набув інтердисциплінарної сили й претендує на синонімічність чи навіть на заміщення таких парадигмальних інтелектуальних структур, як інформаційне суспільство, глобалізація і постмодернізм. Медіатизація означає потужне розширення ролі мас-медіа, у результаті чого вони визначально впливають на «порядок денний» у різних сферах суспільного життя. Загальновизнаною є взаємопов’язаність медіа з політикою, економікою, культурою і соціальним буттям особистості.

Акцентуючи смислову широту цього концепту і його великий пояснювальний потенціал, студії із соціальних комунікацій незаслужено мало уваги приділяють медіатизації релігійного життя.

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Медіатизація релігії в Україні: теоретико-методологічна основа
1.1. Протестантська комунікація в Україні як об’єкт журналістикознавчого
дослідження
1.2. Медіатизація релігії: етимологія поняття
1.3. Передумови медіатизації релігійної сфери України
1.4. Книжкова публіцистика українських протестантів: загальний
огляд

«Как добиться того, чтобы, читая Писание, толковать его и понимать не так, как приучили это делать великие мастера Греции, а так, как того хотели и требовали от своих читателей те, которые передали нам через Книгу книг то, что они называли словом Божьим?» Лев Шестов, «Афины и Иерусалим»

Библия содержит в себе бесспорные пласты информация и смысла. Процесс исследования в области библейской экзегезы можно сравнить с деятельностью горно-обогатительного производства. Первое: прежде чем извлечь из любой породы ценные ископаемые, ее нужно подвергнуть определенной обработке (дробление, разделение на фракции, и т.д.). Следующий шаг — постепенное очищение, пока не будет достигнуто максимальное обогащение руды. В конечном итоге добытчик получает необходимое для него вещество, и это зависит от тщательности и методов очистки от породы. Усилия упорного и профессионального работника будут вознаграждены почти стопроцентной очисткой ценного минерала или металла, при этом достичь абсолютной очистки пока не удается никому.

Юдаїзм від початку не містив плюралістичних тенденцій. Як монотеїстична релігія, яка утворилася з містичних одкровень патріархів і оформилась у цілісну систему за часів Мойсея, він звичайно піддавався різним політеїстичним впливам ханаанських, месопотамських і єгипетських культів. Ці віяння, змішуючись з юдаїзмом Тори, утворювали різні синкретичні напрямки. Але завжди існувала основна ідеологія, яка визначала релігійну доктрину єврейського народу в біблійні часи. Релігійний еклектизм водночас проявлявся в суміші строгого монотеїзму і культів Ваала та Астарти. В різні часи синкретизм ставав домінантним у єврейському суспільстві (IX ст.до н.е.). Існували й різні течії всередині самого юдаїзму, наприклад – рехавіти (Єрем.35).