Агресія Російської Федерації – воєнна, інформаційна, політична – проти суверенної демократичної держави Україна – є фактом, а не предметом дискусій. Росія від багаторічної політики відкритого заперечення державної, політичної, культурної незалежності сусідньої держави, 24 лютого 2022 року перейшла до широкомасштабної окупації України, захоплення та підкорення її населення, руйнування її інфраструктури. 

Незалежно від своїх поглядів, переконань і теоретичної відповідальності за політичний курс України за останнє десятиліття, українці зазнали масштабних втрат. 

Шановні брати!

Просимо вас, в прийняті складних рішень під час війни щодо Альтернативної Служби (далі АС) орієнтуватись на наступне:

1. Ми і надалі вірні нашим принципам, які полягають у тому що наші члени Церкви є сумлінними громадянами і виконують свої обов’язки перед державою до тих пір, поки це не суперечить заповідям Божим.

Про наративи папи Франциска щодо війни в Україні розповідає професор Іван Остащук

Чому в українських і світових медіа широко обговорюються промови та інтервʼю папи Франциска щодо війни в Україні?

Наразі думка публічних людей поширюється всією земною кулею за одну мить. Тому є можливість прочитати різними мовами те, що було оприлюднено за кілька хвилин. Папа Римський очолює найбільшу за чисельністю релігійну конфесію, тому зрозуміло, що його думка викликає інтерес. Його слухають і як главу Католицької церкви, і як публічну людину. В Україні є католики двох обрядів – візантійського та латинського, яким теж важливо знати думку єпископа Риму про драматичні події в Україні.

Рассказывает Роман Лункин — российский религиовед, социолог религии, публицист и журналист. Доктор политических наук, кандидат философских наук, заместитель директора по научной работе, ведущий научный сотрудник и руководитель Центра по изучению проблем религии и общества Института Европы РАН, сотрудник «русской группы» Кестонского института, один из авторов информационно-аналитического издания «Современная религиозная жизнь России. Опыт систематического описания». Главный редактор научного журнала РАН «Современная Европа» (с 2019), являлся ответственным редактором журнала «Религия и право». Ответственный редактор портала «Религиозная Жизнь».

Мы продолжаем цикл «Критическое мышление». В прошлый раз мы говорили о необходимости оценивать источник, автора и стиль сообщения и обсуждали такую оценку на примере призыва аргентинского адвентиста уходить из городов.

Сегодня мы поговорим о том, 1) почему Папа Римский так популярен у любителей религиозных сенсаций, 2) рассмотрим его недавние энциклики, 3) о которых ряд анонимных аналитиков высказался как об очередном знаке последнего времени.

5-й и 6-й съезды ВСАСД: можно ли их решения считать ошибочными?

С 16 по 22 августа 1924 года в городе Москве в 3-м доме Советов собрался Пятый юбилейный съезд Всесоюзного cоюза адвентистов седьмого дня. Юбилейным он был потому, что в это время церкви в Советском Союзе исполнялось 40 лет. В начале съезда, после молитв, на трибуну поднялся Генрих Иоанович Лебсак.С небольшим характерным для него немецким акцентом, он трепетно прочитал вступительные слова для своей проповеди из книги 1 Царств 7:12: «И взял Самуил один камень, и поставил между Массифою и между Сеном, и назвал его Авен-Езер, сказав: до сего места помог нам Господь» и затем,

Даниїл Задорожний виклав на сайт 032.ua розлогий текст під назвою “»Тоталітарна секта, яка промиває людям мізки», — інтерв’ю з колишнім Свідком Єгови зі Львова”.

Такий заголовок викликав у мене зубний біль від трохи призабутої через постєвромайданну кризу манери українських ЗМІ писати про всі “неправильні”, “чужі” ітедеітепе релігійні організації. Цю манеру релігієзнавці та інші науковці багато років скрушно іменували “антисектантською істерією”.