Вітаю, мене звати Богдан, я з пасторської сім’ї, з дитинства був знайомий з церквою, але прийняти рішення стосовно хрещення не міг до 19 років, батьки наголошували, що це необхідно для християнського зростання, для заключення завіту з Богом, і апелювали різними аргументами, щоб я прийняв рішення, стосовно свого майбутнього в церкві.

Вітаю, мене звати Олег — бажаю поділитись коротким оглядом мого життя, яке наповнено чималою кількістю запитань до Бога у відповідях на які Господь проявляє свою могутність та любов.

Вітаю. Мене звати Володимир. Я хочу поділитися моїм досвідом дитинства, як я посвятив своє життя Господові.

Зі слів мами моє народження було дуже важким, тому я отримав деякі травми головного мозку. При довгому народжені мій мозок недоотримав кисню, що призвело к деяким хворобам. До семи років я хворів важкою хворобою і мама шукала і пробувала багато методів і способів вилікувати мене. Це були і лікарі, і бабки, і екстросенси, гадалки і багато багато хто. Тоді в ті часи 1990 років це було в моді. Багато переїздів, подорожей, гостиниць, багато потраченного часу і все марно. Відчай і смуток.

Про те, що Бог поруч, я знаю з самого дитинства. Але особливим досвідом для мене стала вагітність моєї дружини. Ця вагітність була особливою, тому що не виходило цілих 13 років. Пам’ятаю, що почав говорити з дитиною, ще коли живіт був зовсім маленьким, а коли дитя почало штовхатися, він по-особливому починав крутитися, коли чув мій голос. Для мене це було чудо Боже.

Я народився в християнській сім’ї, де з самого дитинства мав можливість пізнавати Бога через молитви та читання Біблії. Моя віра почала формуватись ще з юних років, але справжнє духовне пробудження настало значно пізніше, коли Бог провів мене через різні випробування та ситуації.