Традиция звучания «Сулеймайн» в арабском языке имеет христианское (греческое) происхождение — Саломон — Сулейман, поскольку очень сомнительно, что арабы могли взять это имя из иврита в связи антииудейским противостоянием коранической традиции. Но это не означает, что много имен с древнееврейского языка попало в измененном виде в арабский язык в доисламский, а точнее — еще в дохристианский период.

Например, имя Ишмаэль. Оно звучит как в арабском, так и в первоисточнике — иврите — Ишмаэль. Но есть свои отличия в арабской версии произношения других древних имен, таких как Ибрагим — Аврагам, Якуб — Яаков, Дауд — Давид, Юсуф — Йосеф. Арабский, безусловно, происходит от иврита, но попадал под влияние других семитских языков и развивался отдельно, время от времени соприкасаясь с ивритом.

представленої до захисту на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 — теорія та історія журналістики

Виконане дослідження містить панорамне бачення окресленої проблематики. Окрім того, у ньому запропонований цікавий і нестандартний погляд на розвиток саме протестантської журналістики як сегмента релігійної проблематики в українських медіях. Дослідник представив загальне медійне тло релігійної тематики, окреслив становище і затребуваність вузькоспеціалізованих конфесійних медій, а також визначив напрямки стратегій розвитку і популяризації проблематики серед аудиторії. Робота містить низку чудово випрацьованих параграфів, як от: “Протестантські ЗМІ України як тип комунікації”, “Аудиторія протестантських ЗМК України” та ін.

подану на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій

за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Зміна ролі релігії в індивідуальному та суспільному житті України в останні десятиліття, посилення її значення в публічній сфері актуалізувало дослідження цього феномену різними науками. Крім такої безпосередньої галузі гуманітарного знання, якою є релігієзнавство, що вивчає різноманітні релігійні явища, їх розвиток та сучасний стан, до аналізу трансформацій в них беруться й інші професіонали. Соціологів релігія цікавить як соціальний інститут, істориків як еволюція історичних форм, філософів як система поглядів, в баченні місця людини в світі, психологів як певні стани, в яких людина переживає зв’язок із трансцендентним тощо. Не дивно, що й спеціалісти із соціальних комунікацій зацікавилися релігією як комунікаційним феноменом.

подану на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Ми живемо в епоху стрімкого проникнення інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя. Інтенсивність цього процесу щоразу зростає і подекуди людство із запізненням осмислює наслідки такої експансії, особливо у сфери його духовності. Очевидно, що зростання ролі ЗМІ торкається і релігійного життя, можливо не так кардинально, як сфер матеріального виробництва, побуту, освіти тощо.

подану на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Дисертація Балаклицького М.А. присвячена актуальній проблемі соціальних комунікацій – з’ясуванню медіатизації релігії як сфери соціального життя. Робота є першим у вітчизняному журналістикознавстві дослідженням становлення та тенденцій розвитку протестантської журналістики в Україні. Це дослідження форми та глибини впливу глобального процесу медіатизації на релігійну сферу України. Доцільність підходу аргументується потребою осмислити суть медіатизації релігійного життя, окреслити зародження цього процесу, простежити чинники, які відзначали його динаміку в різні суспільно-історичні періоди, виокремити сучасні тенденції медіатизації протестантизму та вивести рівень обговорення проблеми на певні прогностичні аспекти, адже у роботі розглянуто процеси, які тільки зазнають становлення (1991–2010).

представленої на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

Дослідження М.А. Балаклицького присвячене актуальній темі інституалізації церковних ЗМІ на матеріалі українського протестантизму (значною мірою – нішевих видань і “міні-медіа”).

Автор демонструє відмінне знання матеріалу і розробляє нові дослідницькі території. Здобувач аналізує когерентність між інституційним розвитком протестантизму і процесами медіатизації, що робить дослідження міждисциплінарним (окрім теорії та історії журналістики задіяні методи і теми релігієзнавства, історії, соціології, теології)

на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.04 – теорія та історія журналістики

На сьогодні в умовах інформаційного суспільства дослідження внеску протестантської журналістики в спільне соціально-комунікаційне річище видається досить актуальним. Особливий інтерес викликають такі поняття, як медійний образ релігії, медіакомунікації в релігійних спільнотах, зокрема протестантських конфесій, вплив конфесійних медіа як на особисте духовне життя громадян, так і на суспільне життя, а також вплив всесвітнього процесу медіатизації на релігійну сферу України. Крім того, актуальність теми дослідження зумовлена відсутністю в сучасній історії та теорії журналістики такої глибокої й всеохопної наукової праці про розвиток і сучасний стан протестантської журналістики в Україні.