Віталій Ганулич про відкриття першої української громади в Чикаго

Віталій, яке було Ваше перше рішення коли приїхали в Чикаго?

Ми жили в Бучі, а коли почалася війна виїхали в Карпати, а потім до рідних в Чикаго. В Чикаго опинилися в церкві, яка опозицінує себе як російськомовна церква. Українців було вже багато в цій громаді, а з квітня по різних програмах почало приїздити ще більше людей

Від помічника греко-католицького священника – в адвентистські пресвітери. Про цей свій шлях розповідає Олег Хом’як, керівник української громади у Лондоні.

Олеже, розкажіть, як почався Ваш шлях у віру? Якими були Ваші перші стежки до церкви?

Я родом з Тернопільського району. Наше містечко Теребовля в тридцяти кілометрах від Тернополя. Наша сім’я була невіруюча, мої батьки не ходили в церкву.

Посеред війни Господь із нами
Мы тут не самі, ні не самі!
І хоч війна все бьє і рушить
Він з нами тужить, з нами тужить.

Господь все бачить все від Нього
Молитва наша кличе Бога
Несеться, наче світло в ніч
І ми із Ним всі віч на віч

Шановні брати!

Просимо вас, в прийняті складних рішень під час війни щодо Альтернативної Служби (далі АС) орієнтуватись на наступне:

1. Ми і надалі вірні нашим принципам, які полягають у тому що наші члени Церкви є сумлінними громадянами і виконують свої обов’язки перед державою до тих пір, поки це не суперечить заповідям Божим.

Дмитро Дмитрович Бугрімов, народився 8 березня 1969 року в Москві, Росія. Мати – українка з Полтавської області, батько з Росії. Школу закінчив в Росії. Але кожного року їздив до бабусі і дідуся на літні канікули в село Санжари, Полтавської області. Військову службу проходив в Очакові Миколаївської області.

У першому шлюбі був одружений з Тетяною, є син Ілля, який на даний час живе в Британії.

Діма мав свою фірму «Бугрімов і Брат». Але з часом фірму закрив.

Я з Дімою познайомилася в церкві в 2008 році. Він брав активну участь в житті громади. На той час він вже був розлучений.

Війна спіткає людей неочікувано, на жаль, ніхто не може бути підготовленим до таких подій. У багатьох людей з’являється паніка та повне нерозуміння того, що відбувається.

Взявши інтервʼю у представників трьох християнських конфесій, отримала їхню богословську оцінку воєнних дій. Питання ставила Андрію Коробкову, настоятелю Української Православної церкви (ПЦУ) в м. Житомир та в с. Буки, капелану; Олегу Мельнику, пастору Помісної церкви християн віри євангельської «Сілоам»; Андрію Зелінському, військовому капелану Української Греко-Католицької церкви, (УГКЦ).

За последние 3400 лет человечество жило в мире 268 лет, то есть 8 процентов письменной истории. Минимум 108 миллионов человек были убиты в войнах в ХХ веке. Оценки общего количества жертв в войнах в течение истории колеблются от 150 миллионов до 1 миллиарда.

За последние десятилетия количество военных жертв падает.