Алекс запитує: Чому Бог не прийняв жертвоприношення Каїна, як кришнаїти пропонують в жертву їжу для свого бога Крішна?
Відповідь: Доброго дня, Алекс
Віра кришнаїтів дуже сильно відрізняється від віри християн. Але це вже інше питання. Відповідаючи на це питання «Чому все ж таки Бог не прийняв ту жертву яку приніс Каїн».
Микола запитує: Чи можна молитися про прощення гріхів інших людей?
Відповідь: Доброго дня, Микола!
Так звичайно можна. Я скажу, що не тільки можна, але й потрібно молитися за інших людей, щоб вони не грішили. Цього нас навчає Біблія. І це ми бачимо не тільки в Новому Завіті, але й у Старому Завіті.
Ксенія запитує: Живу з невіруючим хлопцем три роки, як зрозуміти від бога ці відносини чи від диявола. Уходила з церкви но знову повернулась, більший тиск церкви не хочу, говорю з ним про Бога то він вірить але на поверхні. Чи є сенс зв’язувати свою долю з ним і продовжувати говорити про Бога чи можливо розійтися і мені шукати віруючого хлопця?
Відповідаь; Доброго дня Ксенія
Що вам відповісти на ваше запитання? Перше. Щоб зрозуміти чи від Бога ці відносини чи від диявола, то потрібно для початку мати з Богом гарні відносини особисті. Було б класно якби ви чітко розуміли голос Божий. По-друге Бог не може зробити за вас вибір. Бог дав вибір кожному.
Головна ідея, яку розвиває автор, полягає в тому, що Революція Гідності була не лише суспільно-політичним явищем, але й християнською подією, яка виявила присутність Бога на Майдані та в серцях учасників. Тема та проблема, що розглядається, стосується історичних, культурних, моральних та духовних аспектів сучасної України, її ідентичності, цінностей та перспектив.
Мене звуть Бровко Даниїл Сергійович, народився 20 травня 2001 року об 11:55 у місті Слов’янськ Донецької обл. Надалі ріс і виховувася в адвентиській родині. В мене є старша сестра, та молодший брат. Взагалі першим хто прийшли до Бога в родині це мій батько та мама, а вже потім через них до віри прийшли їх батьки.
Перша, хто прийшла до церкви з моєї родини, була моя прабабуся, якій Бог відкрив біблійну правду через її знайомого родича, якого звали Юра, який ревно досліджував Слово Боже і дух пророцтва і який свідчив моїй прабабусі про Бога. На початку, звісно, не було легко робити кроки на зустріч Господу, адже до цього вона все життя була в православній вірі і прийняти щось нове не було так просто, адже і її мама з татом вони також були православними не в першому поколінні і забороняли моїй прабабусі міняти віру, адже в той час на тій території ніхто не чув про адвентистів.
Я народилась в родині адвентистів і з малку ходила до церкви. Почала шукати Бога я свідомо в 10 років. Тоді ж я вступила до клубу слідопитів завдяки моїй подрузі дитинства. Будучи малою я любила слухати одного пастора, він для мене був авторитетом в церкві. Коли він говорив проповідь я слухала з запалом. Пам’ятаю перший слідопитський свій табір який проводився в Черешенці 2015 року. Там я почала любити щиро Бога, пісні, проповіді, уроки суботньої школи…